Всесвітня історія

Історичний словник

А

Аболіціонізм -1) громадський рух за скасування якогось закону; 2) рух у США наприкінці XVIII - на початку XIX сторіччя за ліквідацію рабства.

Абсолютизм - абсолютна самодержавна монархія - форма державного правління, за якої верховна влада цілком належить монархові (царю, імператору, королю).

Абстракція — напрям художньої творчості, для якої є характерний створення абстрактних композицій з геометричних форм (В. Кандінський, П. Мондріан, К. Малевич). Вершиною абстракції прийнято вважати «Чорний квадрат» К. Малевича (1913).

Авангардизм — назва художніх течій та напрямів у літературі та мистецтві XX ст., суть яких полягає у розриві з традиційними нормами, прийнятими у мистецтві. Авангардизм характеризується пошуком нових засобів художньої виразності (Д. Джойс, М. Пруст).

Авантюра (фр. — пригода) — справа, зроблена без урахування реальних сил та умов, приречена на провал, на невдачу.

Австро-Угорська імперія — держава в Центральній Європі, дуалістичні на монархія 1867—1918 рр., створена на основі угоди 1867 р. між Авст-і рією та Угорщиною. Правлячою династією була династія Габсбургівл Спільними були: збройні сили, фінансова політика. Австрія та Угоршина мали власний уряд. Австро-Угорщина розпалася після Першої світової війни внаслідок прагнення окремих народів до незалежності та національного самовизначення.

Автаркія (від грецьк, — самовдоволення) — політика, спрямована на відособлення економіки даної країни від економік інших країн, прагнення створити замкнуте національне господарство.

Автократія - політичний режим, за якого всю повноту державної вла­ди в країні зосереджено в руках необмеженого законом і безконтрольного правителя.

Автономія - самоврядування певної частини держави, що здійснюєть­ся в межах, передбачених загальнодержавним законом (конституцією).

Авторитаризм (від лат. аисіогказ — влада, наказ) - значне зосередження влади в руках однієї особи або групи осіб при різкому обмеженні політичних свобод і ролі представницьких органів влади.

Аграрне суспільство — перший вид створеної людьми цивілізації. Його озна­ки: 1) основою господарства є землеробство. Переважна більшість людей живе у селах, веде натуральне господарство. Товарно-грошові відносини розвивають­ся, як правило, лише в містах; 2) суспільство складається з окремих станів, пра­ва та обов'язки людини визначаються її походженням; 3) більшість населення зазвичай не має політичних прав. На управління державою може впливати лише землевласницька знать; 4) культура та світогляд більшості людей перебували під впливом релігії, традицій і звичаїв предків. У суспільстві мало освічених людей.

Аграрні реформи - державні заходи щодо перетворення умов земле­робства, форм-землекористування та характеру земельних відносин.

Агресія - застосування збройної сили однією державою (групою дер­жав) проти суверенітету, територіальної цілісності, політичної незалеж­ності іншої держави.

Алегорія (гр.) — іносказання.

Алхімія – наука, що передувала виникненню хімії. Головною метою алхіміків у середні віки був пошук філософського каменя.

Амуніція — речі (окрім зброї та одягу) військовослужбовця і ранець, патронні сумки та ін.

Анархізм - суспільно-політична течія, що заперечує державу й будь-яку політичну владу, проповідує необмежену свободу окремої особистості.

Англіканство — національне віросповідання, що прийшло на зміну католицизму під час Реформації в Англії. Главою англіканської церкви став король.

Англіканська церква - державна церква в Англії, одна з протестант­ських церков. Виникла в 30-і роки XVI століття під час Реформації. Поши­рена переважно в англомовних країнах.

Анексія - насильницьке захоплення однією державою частини, або всієї території, що належить іншій державі.

Ансамбль (фр. — разом) — взаємна узгодженість, довершене ціле.

Антагонізм - тип суперечності, за якого тенденції, сторони, між якими відбувається зіткнення, мають непримиренний характер.

Антанта - військово-політичний союз Великої Британії, Франції та Росії, що остаточно сформувався 1904-1907 рр.

Антигітлерівська коаліція — військово-політичний союз держав і народів, що боролися в Другій світовій війні проти блоку Німеччини — Італії — Японії та їхніх сателітів, Основні учасники антигітлерівської коаліції: Англія, Китай, СРСР, США та Франція. Усього до складу коаліції входило 49 держав.

Антикомінтернівський пакт — договір, укладений 25 листопада 1936 р. у Берліні між Німеччиною та Японією, суть якого полягала в боротьбі з Комінтерном і прагненні до світового панування. У 1937 р. до пакту приєдналася Італія. У1939-1940 рр. пакт став відкритим військовим союзом (Берлінський пакт), до якого приєдналися Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія.

Антисемітизм - одна з крайніх форм расового шовінізму, ідеологія, практика і політика ворожого ставлення до осіб єврейської національності, їх переслідування тощо.

Античність (лат.) — стародавній; стосується історії стародавніх Греції та Риму.

Антифашистська коаліція — військово-політичний союз держав, які боролися в Другій світовій війні проти фашистського блоку — Німеччини, Італії, Японії та їхніх сателітів.

Аншлюс – політика войовничого приєднання Австрії до Німеччини. Завершилася захопленням Австрії у березні 1938 року нацистською Німеччиною.

Апартеїд - доктрина й політика расової дискримінації та сегрегації; теорія й примусова політика «роздільного проживання рас». Здійснювалася в ПАР до кінця 80-х років.

Аракчеєвщина - політика крайньої реакції та засилля вояччини; здійснювалася в Росії військовим міністром і начальником військових по­селень О.А.Аракчеєвим у першій половині XIX сторіччя.

Археологія – наука, що займається пошуком і вивченням матеріальних памяток минулого.

Архітектура (гр. — будівник) — будівельне мистецтво, архітектура, мистец­тво проектувати й будувати.

Асиміляція - етнічний процес, протягом якого окремі, переважно не­численні народи, внаслідок тривалого спілкування з іншими народами, між яких вони живуть, засвоюють їхню культуру та мову і поступово зли­ваються з ними. Асиміляція іноді має насильницький характер.

Аскетизм — зречення земних, «грішних», задоволень заради порятунку душі.

Асоціація Держав Південно-Східної Азії (АСЄАН) — політико-економічне об'єднання шести держав Південно-Східної Азії, створене в 1967 р. Мета —  сприяння економічному, соціальному й культурному розвитку країн-членів,  взаємодопомозі у проведенні науково-дослідницьких робіт, співробітництву  в промисловості й сільському господарстві, спільній зовнішньоекономічній  діяльності, забезпеченню миру і стабільності в регіоні. Керівний орган — щорічні конференції міністрів закордонних справ, між ними — Постійний комітет  під головуванням міністра закордонних справ країни, де проводиться чергова конференція. Центр — м. Джакарта (Індонезія).

Асоціація Регіонального Співробітництва Країн Південної Азії (СААРК.) — міжнародна організація держав-сусідів. Створена в 1985 р. Мета — сприянні економічному й культурному розвитку, соціальному прогресу народів Швденної Азії шляхом багатостороннього співробітництва й кооперації ії членів на основі рівноправності й невтручання у внутрішні справи один одного. Центр — м. Катманду (Непал).Афро-Азійська Організація Економічного Співробітництва (АФРАСЕК) — міжнародна організація, яка об'єднує торгові палати 45 країн Азії та Африки. Мета — прискорення процесу індустріалізації в країнах Азії та Африкиі здійснення обміну в комерційній, фінансовій і технічній галузях. Створена в 1958 р. Штаб-квартира — в м. Каїрі (Єгипет).

Астрологія – наука, що вивчала вплив зірок на долю людини.

«Атлантична солідарність» — термін, який вживається щодо політики держав — членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО) із зміцнення та збереження тісного со'юзу й усебічного співробітництва країн Західної Європи і США.

Аутодафе («акт віри») – у середні віки прилюдне спалення на вогнищі оголошених за вироком інквізиції єретиками.

Б

Бабур — засновник держави Великих Моголів.

Банк — установа, яка зберігає гроші вкладників, надає кредити та виступає у ролі посередника під час платежів і грошових розрахунків клієнтів.

Батрак — найманий робітник у сільському господарстві.

Башибузуки — допоміжні війська турецької армії.

Береки – безстрашні воїни, що йшли на бій, роздягнувшись по пояс і відкривши груди.

Битва за Англію (серпень 1940 — травень 1941) — під такою назвою увійшла до історії Другої світової війни повітряна битва над Британськими островами. Влітку 1940 р. уряд нацистської Німеччини з метою забезпечи­ти тил для майбутньої війни проти СРСР намагався укласти мир з Вели­кобританією, але успіху не досяг. Тоді 16 липня Гітлер видав директиву про підготовку операції «Морський лев» проти Великобританії, а 1 серпня — , директиву про проведення широкої повітряної війни проти Британії, маючи на меті знищити англійську авіацію, зруйнувати економіку, тероризувати населення і примусити Великобританію до капітуляції. Після того, як Німеччина втратила 1733 літаки, битва була завершена.

Битва за Атлантику — боротьба США і Великобританії з нацистською Німеччиною за контроль над морськими комунікаціями в Атлантичному океані під час Другої світової війни, особливо в період 1940—1943 рр., коли конвої союзників піддавалися атакам німецьких підводних човнів, надвод­них військових суден та авіації далекої дії. Контрзаходи союзників включа­ли: супровід конвоїв військовими суднами, спорудження експортних авіа­носців та озброєного транспорту, патрулювання районів найважливіших морських комунікацій підводними човнами, авіаційну підтримку конвоїв із суші, використання радарів і пристроїв підводного спостереження — гідролокаторів. Термін «Битва за Атлантику» вперше офіційно вжив Уїнстон Черчилль у промові 6 березня 1941 р.

Білий дім — резиденція та канцелярія президента СІЛА в центрі Вашінгто-на (з 1800 р.); будівля в стилі класицизму, побудована в 1792- 1829 рр. Цей термін вживають, маючи на увазі уряд США, очолюваний президентом.

Біполярний (двополюсний) світ — умовна характеристика системи міжнародних відносин у 1949 — 1991 рр., коли на весь світ поширювалась боротьба за доміну­вання між двома наддержавами (по­люсами) - США та СРСР.

Бліцкриг — «блискавична війна», створена німецькими військовими теорія ведення війни з метою здобуття повної перемоги над супротивником у стислі строки, що обчислювалися днями або місяцями. Основними еле­ментами стратегії були швидкість і несподівані атаки (наприклад, вико­ристання танків і пікіруючих бомбардувальників), що мали призвести до паніки й дезорганізації у лавах супротивника. План бліцкриг був успішно втілений німецькими генералами у Франції 1940 р.

Блокада (в політичному значенні) - система заходів, які застосовують­ся до держави, щоб порушити її зовнішні зв'язки й змусити виконати певні дії або утриматися від них.

Богдихан — титул китайського імператора після маньчжурського завоювання.

Бойкот — утримування від купівлі певних товарів або взагалі припинення відносин з будь-ким.

Бонапартизм - політика лавірування влади поміж різними силами та соціальними групами, що поаднує широке використання демагогії, з одно­го боку, й активний наіступ на опозицію - з іншого. Отримала назву на честь Наполеона III, що здійснював таку політику в 50-60-і рр. XIX ст.

Бонди – вільні общинники.

Бояри — крупні феодали, вищий шар служилих людей: воєводи, глави на­казів або члени Боярської думи за царя (походження слова не встановлено).

Британська співдружність націй – назва трансформлваної за Вестмінстерським статутом 1931 року Британської імперії, в якій домініони отримали суверенні права на здійснення внутрішньої політики.

Буддизм — найстародавніша світова релігія. Виникла у V—ІУст. до н. є. у до­лині Гангу. їі засновник — принц Сидхартха Гаутама, що став після тривалого духовного самопоглиблення Буддою (просвітленим). Будда стверджував, що життя — це страждання, яке породжується безліччю людських бажань. Щоб позбутися страждань, треба подолати всі свої бажання й слідувати «серединним шляхом», уникаючи крайнощів, тоді душа потрапляє до нірвани — стану спокою та щастя. Буддизм швидко розповсюдився серед нижчих шарів індійського суспільства. Такий успіх нового вчення визначався тим, шо буддизм вперше був звернений до людини не як до представника придворного угрупування (клану), а як до особи, здатної до розвитку й самовдосконалення. Будда вчив, що жінки нарівні з чоловіків можуть досягти духовної досконалості. Для Будди важливі тільки особисті заслуги людини: мудрість, доброта, спокій. Роблячи добрі вчин­ки, людина наближає себе до Прояснення, творячи злі справи — прирікає себе на череду болісних перероджень, на хвороби, бідність.

Бургундці – прихильники герцогів Бургундських під час Столітньої війни.

Буржуа - в первісному значені - привілейований "громадянин міста", "шанована людина", згодом - володар капіталу та власності на засоби ви­робництва, що займається промисловою, торговельною та фінансовою діяльністю.

Буржуазна революція - соціальна революція, спрямована проти фео­дального ладу або його залишків, на встановлення політичної влади бур­жуазії.

Бюрократія — чиновницький апарат.

В

Вагант – мандрівний студент у середньовічній Європі.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — економічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, зроблених на території даної країни, у рин­кових цінах.

Валовий національний продукт (ВНП) - економічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевих товарів і послуг, зроблених не тільки на території даної краї­ни, але й її фірмами та громадяна­ми за рубежем.

Вандали – германські племена, які у V ст. захопили Північну Африку, а в 455 р. захопили і зруйнували Рим.

Вандалізм – безглузде нищення памяток культури.

Васали Китайської імперії— Корея, В'єтнам, Тибет.

Варвари – племена, що не належали ні до греків, ні до римлян.

Васал -  феодал, що одержував від заможного феодала – сюзерена землю й заступництво, за що був зобов’язаний нести військову службу.

Васалітет – порядок взаємозалежності феодалів.

Веймарська республіка – загальноприйнята назва німецької держави з 1919-1933 роки. Була демократичною парламентською федеративною республікою. Існувала до встановлення фашистської диктатури у 1933 р.

«Велика дипресія» - період з 1929 по 1933 роки, що розпочався після обвалу курсу акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі 24 жовтня 1929 року, та пов'язаний зі світовою економічною кризою, яка була зумовлена падінням промислового виробництва, затоваренням ринків збуту продукцією, знеціненням акцій і супроводжувалася безробіттям, розоренням банків, підприємців, фермерів, суттєвим падінням рівня життя населення.

Велике переселення народів – це  масове переміщення євразійських племен протягом ІV–VII ст., внаслідок якого загинула Західна Римська імперія і на території Європи утворилися варварські королівства.

«Верденська м’ясорубка» - образна назва битви під Верденом на території Франції, яка тривала з лютого по грудень 1916 р. між військами Антанти та Четверного блоку та призвела до загальних втрат в 1,3 млн. чол.. (загинуло 360 тис французів, 600 тис німців). Битва вважається найбільш кровопролитною за часів Першої світової війни.

Вермахт – збройні сили нацистської Німеччини у 1935-1945 роках.

Версальсько-Вашингтонська система – система міжнародних відносин, яка склалася в 20-х роках ХХ ст. після підписання Версальського договору, проведення Вашингтонської конференції та укладання інших договорів між державами-переможницями у Першій світовій війні.

Віги — організована група супротивників влади короля в Англії, згодом — політична партія.

Відродження — епоха у розвитку європейської культури (ХІУ-ХУІ ст.), для якої характерним є відродження інтересу до людини, звернення до спадщини античності, філософії гуманізму.

Відовданська конституція — конституція 1920р., прийнята Установчою скупщиною Королівства сербів, хорватів та словенців удень Св. Віда. Конституція завершила процес формування держави КСХС.

Візир — титул глави уряду в мусульманських країнах.

Військові поселення - організовувалися в Росії в 1810-1857 рр. для створення резерву навчених військ без збільшення витрат на армію.

Військово-політичний союз — об'єднання двох або кількох держав для здійснення спільної зовнішньополітичної воєнної діяльності на основі укладеної угоди (наприклад, Антанта, Троїстий союз, НАТО, ОВД та ін.).

Вісь «Берлін—Рим—Токіо» — військово-політичний союз Німеччини, Італії, оформлений Берлінською угодою 25 жовтня 1936 р. Наступним етапом оформленням союзу «осі» стало підписання 25 листопада 1936 р. угоди між Німеччиною та Японією (Антикомінтернівський пакт), до якого 6 листопада 1937 р. приєдналася Італія.

Вітраж – зображення, складене зі шматків кольорового прозорого скла, поєднаних свинцевими смужками.

Віче – народні збори для обговорення загальних питань.

Волость - у Російській державі нижча адміністративна одшшщ в сільськш місцевості. 3 1861 р. - одиниця станового сільського самоврядування.

Волюнтаризм (залежний від волі) — крайній прояв суб'єктивізму в політиці; політична діяльність, обумовлена суб­'єктивною волею та довільними рішен­нями осіб, що її здійснюють.

Вотчина — повна спадкова власність (землі, які передавалися за спадком).

Г

Гайдуки — загони народних месників (партизан), що боролися на Балканах, виступаючи проти панування Османа.

Галера — старовинний тип військового весельного судна (застосовувалися до поч. XVIII ст.).

Гармонія — співзвучність, мелодійність, розміреність.

Гаубиця — артилерійське знаряддя, яке використовується головним чином для руйнування зміцнень супротивника і для стрільби навісним вогнем по за­критій цілі.

Гвардія - добірна, привілейована частина військ. Термін "гвардія" з'я­вився в Італії в XII сторіччі, коли гвардійські війська виконували охоронні функції.

Гвельфи – в Італії прихильники римських пап у боротьбі проти німецьких імператорів.

Гегемонія (з грецьк, -«провід») — політика, заснована на прагненні до світового лідерства, до домінування над іншими народами й країнами.

Гези — жебраки — партизани в Нідерландах.

Генеральні штати — найвищий станово-представницький .орган у Франції, що складався з депутатів трьох станів. Основною його задачею було затверджен­ня податків, пропонованих королем.

Генерал - військове звання, чин вищого командного складу армії та деяких цивільних відомств. Вперше чин генерала запроваджено у Франції в XVI столітті.

Геній (лат.) — вищий ступінь творчої обдарованості.

Геноцид  — навмисне й систематичне знищення окремих груп населення за расовими, національними чи релігійними ознаками, а також навмисне створення життєвих умов, розрахованих на повне або часткове знищення цих груп, так само як і заходи для запобігання дітонародженню р їхньому середовищі.

Геополітика (з грецьк. «гео» - земля) — поняття, що характеризує вплив територіального (географічного) розташування держав на їх політику та на міжнародні відносини в цілому.

Герб – символ родовитості та знатного походження.

Герцог – військовий вождь германців, у період формування феодалізму перетворився на великого феодала.

Гестапо – таємна державна поліція в нацистській Німеччині, створена у 1933р. Здійснювала масовий терор у Німеччині та за її межами.

Гетто — 1) частина території в багатьох середньовічних містах Західної і Центральної Європи, відведена для ізольованого проживання євреїв; 2) територія для ізольованого проживання меншин, яких дискримінують за національною, расовою або релігійною ознакою.

Гібелліни – в Італії прихильники німецьких імператорів у боротьбі проти римських пап.

Гільдія купецька – станове обєднання купців, які захищали інтереси та привілеї своїх членів.

Гітлеризм — найбільш реакційна особиста фашистська диктатура в Німеччині (1933— 1945), що призвела до розв'язання Другої світової війни й найтяжчих моральних і матеріальних втрат німецького народу.

Глобалізація — складний, багатогранний, загальноцивілізаційний про­цес, який охоплює всі сторони суспільного розвитку. Глобалізація є загальним терміном, який позначає все більш складний комплекс трансгранич-них взаємодій між фізичними особами, підприємствами, інститутами та ринками. Глобалізація передбачає, що політична, економічна й соціальна діяльність стає всесвітньою за своїми наслідками.

Глобальні проблеми сучасності — сукупність проблем, які постали перед людством у взаємопов'язаних системах «людина—суспільство—природа» у другій половині XX ст. і вимагають негайного вирішення. До них відно­сять: відвернення ядерної війни і збереження миру, енергетичну та еколо­гічну кризи, продовольчу й ресурсну проблеми, використання простору Світового океану, проблему народонаселення, подолання відсталості країн, що розвиваються, ліквідацію небезпечних хвороб, глобальну злочинність, освоєння космічного простору.

Голокост (повне знищення) — політика геноциду, що здійснювалася  елітою  «третього рейху» щодо єврейського населення Європи в 1933 - 1945 р., що призвела до загибелі понад 6 млн. людей.

Гоміньдан (буквально - національна партія) - народно-демократична, антифеодальна партія Китаю, заснована в 1912 році.

«Гора», монтаньяри - під час Французької революції -ліве групування Конвенту.

Госпітальєри – орден лицарів, що лікували хворих і надавали допомогу паломникам. Що прямували до Єрусалима. Носили червоні плащі з білим хрестом.

Готичний стиль – стиль у мистецтві, що переважав в Європі у ХІІІ – ХV ст.

Граф – посадовець, у графстві, що представляв короля і наділявся судовими, адміністративними та військовими повноваженнями; один з титулів знаті.

Громадянська війна — організована збройна війна за державну владу між класами, соціальними групами та політичними угрупованнями всередині країни.

Гравюра — вирізане на дошці, на металевій пластині та ін. зображення.

Громадянська війна — війна між жителями однієї держави за владу в країні.

Губернія - адміністративно-територіальна одиниця в царській Росії. Вперше запроваджена Петром І у 1708 році.

Гугеноти — так називали французьких протестантів, які сповідували кальвінізм.

Гуманізм — філософія, що вступила у суперечку з християнським аскетизмом Церкви. Гуманісти оголошували людину досконалим створінням, відмовлялися протиставляти душу й тіло, оголошуючи їх однаково прекрасними. Поети Данте та Петрарка, художники Джотто й Донателло звернулися до забутих витворів мистецтва античної цивілізації.

Гусити – послідовники чеського проповідника Яна Гуса.

Д

Дадаїзм — від французького слова— незв'язна мова новонародженої дитини; напрям у мистецтві, що відкидає основні цінності цивілізації. Представники дадаїзму прагнули шокувати публіку зображеннями найбільш відштовхуючих сторін життя, використанням техніки колажу (М. Дюшан, С. Ернест, Т. Тцара).

Даосизм — вчення про Дао-шляхи. Його створення вчені приписують китай­ському мудрецю Лао-цзи, що жив в VI-V ст. до н. є. Згідно з віруваннями старо­давніх китайців, весь світовий простір заповнювала пара. В якийсь момент ця пара розділилася на два початки — інь (темне й холодне) та янь (тепле й світле). Інь породило землю, а янь — небо. Ці два початки, взаємодіючи між собою, підтримують гармонію, рівновагу у Всесвіті. Дао — це джерело всього, що є на світі, воно вічне й незмінне. Кожному Дао відводить своє місце, проникає у суть всіх речей і непомітне для всіх спрямовує на потрібний та правильний шлях. Дао — це закон, якому треба неухильно слідувати. Не «кичись заслугами, не принижуй слабого, живи у мирі та згоді з іншими, не бажай багатства й розкоші, не кради, не вбивай, задовольняйся тим, що у тебе є», — ось основні правила, які ведуть до благополуччя. Основна суть лаоського навчання зводиться до однієї фрази: «Слідуй встановленому природою порядку і будеш здоровий та щасливий».

Двовладдя - одночасне існування в країні або регіоні двох влад, органів влади.

Двопартійна система — існуюча в деяких країнах система, за якої дві найбільші партії періодично перебувають при владі, наприклад, у США — Демократична й Республіканська партії, у Великій Британії — Лейбористська й Консервативна, у Канаді — Ліберальна й Консервативна партії. Одна з партій час від часу стає правлячою, інша— опозиційною. Демократична система не виключає існування інших партій, які, однак, з різних причин не беруть реальної участі в управлінні державою.

Дворянство - привілейований стан феодальної доби, що об'єднував велику земельну аристократію та основну масу середніх і дрібних земле­власників.

Дворянство мантії — вихідці з середовища урядовців, що купили титул.

Дворянство шпаги — дрібномаєтне дворянство у Франції.

Деідеологізація - звільнення культури, науки, всього суспільного життя від панування в них ідеологічних догм і стереотипів, які привносять неправду й містифікацію.

Декабристи - російські дворянські революціонери, що в грудні 1825 р. вперше в історії Росії підняли збройне повстання проти самодержавства й кріпосництва.

Декадентство - спільна назва явищ культури другої половини XIX -початку XX ст., позначених настроями безнадійності, занепаду, неприйнят­тя життя, крайнього індивідуалізму.

Декларація - політична заява від імені держави, уряду, партії, органі­зації; проголошення основних принципів.

Деколонізація - звільнення від колоніальної залежності.

Делійський султанат — держава, що виникла в результаті вторгнення арабів.

Демілітаризація — роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території збройні сили, будува­ти військові укріплення, мати оборонну промисловість.

Демобілізація – скорочення чисельного складу воюючих армій та переведення збройних сил воюючих держав з військогово становища на мирне.

Демократична партія США — одна із двох (разом із Республіканською партією) основних політичних партій США, заснована у 1828 р., президен­ти від цієї партії в історії XX ст.: Вільсон, Рузвельт, Трумен, Кеннеді, Джон-сон, Картер, Клінтон. Партія переконувала уряд розпочати дії, спрямовані на заохочення промисловості та скорочення безробіття, спричинене по­воєнною депресією.

Демократія - форма політичної організації суспільства, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, його права брати участь у вирішенні державних справ у поєднанні з широким колом цивільних прав і свобод.

Денацифікація — система заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків панування нацизму в політичному, економічному й громадському житті ні­мецького народу після розгрому гітлерівської Німеччини з метою прове­дення демократичних перетворень у країні.

Денаціоналізація — повернення державою націоналізованих підпри­ємств або майна колишнім власникам. Інша назва — реприватизація.

Департамент - назва адміністративно-територіальної одиниці у Франції та деяких інших країнах.

Депортація — вигнання, висилання з країни; примусове переселення окремих осіб, груп, народів.

Дервіш – мусульманський ченець.

Держава — організація, що керує суспільством, людьми, які проживають на певній території (у межах держави). У кожній державі існують: апарат управлін­ня (урядовці), система законів (право), служби захисту законного порядку, ар­мія, збір податків.

Державна дума в Росії - представницька законодавча установа (1906— 1917), створена царським урядом за Маніфестом 17 жовтня 1905 р.

Державна рада - вища законодорадча установа Російської імперії. Функціонувала в 1810-1917 рр.; з 1906 р. мала законодавчу ініціативу.

Державний лад - органоедія держави, що включає її політичну систему, державний устрій, систему державних органів, виборчу систему, а також основні положення, що стосуються взаємовідношень держави й особистості.

Державний переворот — повалення або зміна державного ладу; насильницьке захоплення влади, зроблене з порушенням конституції.

Деспот (повелитель) — необмежений та жорстокий володар, цар, шо пра­вить не за законом, а свавільно.

Деспотизм - сваволя, самовладдя, жорстоке придушення чужої волі.

Десталінізація — політика відходу від негативних ознак сталінізму як крайньої форми більшовизму (лівототалітарного режиму). Починається після смерті Й. Сталіна; активізується після XX з'їзду КПРС (1956 р.), ви­являється у розширенні демократичних прав і свобод, відмові від переслі­дування та фізичного знищення політичних суперників, реабілітації жертв масових репресій тощо.

Дефіцит — перевищення видатків над прибутками, пасиву балансу над його активом.

Джихад – священна війна мусульман за віру.

Дивф — державна рада у мусульманських країнах, що складалася з вищихсановників.

Диктатор (від лат. наказую) — володар, що має прак­тично нічим не обмежену владу, не рахується з законами й при цьому широко й безкарно застосовує репресії.

Диктатура - нічим не обмежена влада особи, класу або інших соціаль­них груп у державі, регіоні, що спирається на силу, а також на відповідний політичний режим.

Династія – ряд послідовно правлячих монархів з одного роду, що зміняли один одного на троні за правом спорідненості та законами престолонаслідування.

Директорія - уряд Французької республіки, що існував з 4 листопада 1795 р. до 10 листопада 1799 р. Виражала інтереси великої буржуазії.

Дисидент (від лат. - незгодний) — інакомисляча людина, яка суперечить панівній ідеології, владі.

Династія Цин (1644-1911) — керували країною 270 років — союз китайських військових з маньчжурами.

Диспут (лат.) — міркувати, розбирати, сперечатися.

Діалог культур - процес взаємодії культур (в т.ч. національних), внаслідок якого кожна з них знаходить і усвідомлює свою неповторність, самобутність,

Джагири — земельні подарунки.

Джентрі — дрібномаєтні дворяни-землевласники в Англії.

Джизья — податок, який сплачувало все немусульманське населення в му­сульманських державах.

Догмати — основні положення віри, що вважаються незаперечними та не-змінниміи.

«Договір дев’яти» - договір між США, Великою Британією, Францією, Японією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Португалією та Китаєм, який був укладений 6 лютого1922 року4 та передбачав припинення «відкритих дверей та рівних можливостей» у Китаї за умов збереження його незалежності та територіальної цілісності.

«Договір п’яти» - договір між США, Великою Британією, Францією Японією та Італією, укладений 6 лютого 1922 року, з метою військово-морських озброєнь та змін на користь США.

«Договір чотирьох» - договір, який уклали США, Велика Британія, Франція та Японія 13 грудня 1921 року, що передбачав недопущення в колоніальних і залежних країнах національно-визвольного руху.

Дож – довічно обираний глава республіки у Венеції та Генуї.

Доктрина (по-лат. - навчання) - 1) навчання; 2) система поглядів, установок, принципів.

Доктрина Трумена — «доктрина стримування», зовнішньополітична програма уряду США, викладена у посланні президента Гаррі Трумена Конгресу в березні 1947 р. Суть Ті полягала у тому, щоо США варто підтри­мувати ті держави та народи, які чинять опір спробам агресивної меншості чи агресивної наддержави їх підкорити. В основі цієї доктрини лежав намір захистити світ від радянської загрози; першими претендентами на допомо­гу стали Греція та Туреччина4. Доповідь Трумена демонструвала зміну зов­нішньополітичного курсу США, який полягав відтепер у проведенні послідовної антикомуністичної політики, й знаменувала початок «холодної війни». Положення доктрини Трумена були розвинені й доповнені в плані Маршалла.

Домен – спадкове земельне володіння короля в країнах Західної Європи.

Домініон — самоврядна дер жава в складі Британської імперії.

Дофін – спадкоємець французького престолу.

Дракар – парусне судно норманів.

Драма (гр. — дія) — твір, написаний у розмовній формі для театру (для по-становкі на сцені). Драма — будь-яка приголомшлива подія у житті.

Друга республіка (25 лютого 1848 - 2 грудня 1852) - встановлена у Франції після революції 1848 р. Ліквідована внаслідок державного перевороту Наполеона ІІІ.

Друга столиця Китаю — Нанкин.

Другий фронт — фронт, створений для здійснення збройної боротьби США і Великої Британії проти фашистської Німеччини в 1944—1945 рр. у Західній Європі. Рішення про його відкриття було досягнуто під час пере­говорів між СРСР, США і Великою Британією (травень-червень 1942). Другий фронт було відкрито 6 червня 1944 р. на території північно-західної Франції. Висадкою англо-американських експедиційних сил (операція «Оверлорд») керував верховний головнокомандуючий — генерал Д. Ей-зенхауер.

Духівництво - група служителів релігійного культу, особливим чином організована, яку церква розглядає як посередників між Богом і людьми; здійснює обрядові дії та проповідує віровчення.

Духовно-рицарські ордени – військово-чернечі організації західноєвропейських лицарів, що створювалися під керівництвом католицької церкви у ХІІ – ХІІІ ст. з метою розширення та захисту володінь хрестоносців.

Е

Екзистенціалізм — літературний  напрям,  для якого характерним є розгляд особистості як абсолютної цінності; відсутність позитивних героїв; егоцентризм; ворожість людей одна до одної та суспільства (Ж. П.Сартр, А. Камю).

«Економічне диво» — процес швидкого відновлення й бурхливого зрос­тання темпів економічного розвитку ФРН, Італії, Японії після Другої сві­тової війни на основі цільової допомоги США.З використанням новітніх технологій.

Експансія - розширення, поширення сфери впливу, панування в різних областях, у т.ч. за допомогою дипломатичного тиску та збройного вторгнення.

Експресіонізм — течія в мистецтві, що зародилося в Німеччині та проявила себе у живописі, музиці, літературі. Характеризується підвищеною емоційністю, що виражається через буяння звуків, фарб, заперечення життєвого досвіду, звернення до ірраціональності (художник М. Шагал).

Еліта (від лат. еіідо — обираю) — група (прошарок) обраних представників суспільства, що здійснюють владу або впливають на неї.

Елітарна культура — культура обраних, невеликої групи людей, об'єднаних за соціальною, майновою, професійною ознакою. Елітарна культура орієнтується на смаки обраної публіки, відрізняється складністю форм самовираження митця, протистоїть загальнодоступній «масовійкультурі».

Еміграція - переселення, виїзд за межі країни з метою тимчасового або постійного поселення в іноземній державі.

Емір — князь у мусульманських країнах.

Емпіризм (гр. — досвід) — пізнання світу через життєвий досвід.

Енциклопедія — наукова й довідкова допомога, вперше створена у Китаї, давала систематичне уявлення про будь-яку галузь знань.

Епос — героїчні оповіді.

Етатизм (від фр. - держава) — термін, уживаний для характеристики посилення ролі держави в економічному та політичному житті суспільства.

Етнологія – наука, що вивчає побутові та культурні особливості народів світу, проблеми їх походження, розселення та культурноісторичних відносин.

Є

Європа – частина світу, яка разом з Азією утворює материк Євразію. Це слово потрапило до стародавніх греків з аркадської мови, якою воно означало захід сонця. Географічно Європа простягається від Скандинавії до узбережжя Середземного моря, від Атлантичного океану до Уральських гір.

Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) — міжнародний банк, який сприяє здійсненню економічних реформ у країнах Східної Єв­ропи, створенню конкурентоспроможної промисловості у цих країнах, розвитку взаємовигідних зв'язків між західно- і східноєвропейськими пар­тнерами, надає кредити, для здійснення великих проектів розвитку транс­порту, зв'язку, енергетики, охорони навколишнього середовища. Основний капітал ЄБРР — приблизно 12 млрд дол. США. Членами є 57 країн. Правління перебуває в Лондоні (Велика Британія).

Європейська інтеграція — форма інтернаціоналізації виробництва; про­цес зближення й поглиблення взаємодії економічної, політичної, правової, військової та інших сфер життєдіяльності низки країн Європи. Зумовлена зростанням продуктивності праці, посиленням процесів усуспільнення ви­робництва й використанням найновітніших високих технологій.

Європейській Парламент (Європарламент) — консультативний орган ЄС, який здійснює дорадчі функції при Раді Міністрів. Формується шляхом загальних і прямих виборів у державах-членах ЄС. Центр — м. Страсбург (Франція).

Європейський Союз (ЄС) — регіональне європейське інтеграційне угруповання 27 держав. Початок утворення відноситься до 1957 р., коли в результаті злиття органів Європейського об'єднання вугілля і сталі, Європейського співтовариства з атомної енергії з органами ЄЕС утворилась триєдина інтеграційна організація — Європейське співтовариство. Мета — розвиток економічної інтеграції, створення європейської валютної систе­ми, єдиного внутрішнього ринку, проведення єдиної політики у відносинах з іншими країнами. Центр — м. Брюссель (Бельгія).

Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого в 1534 р. в Парижі іспанцем Ігнатієм Лойолою для боротьби з Реформацією.

Єпископ – вищий священнослужитель, що стоїть на чолі церковного округу та керує церквами й монастиріми на цій території.

Єресь – релігійне навчання, що суперечить панівному церковному віровченню.

Єретик — людина, що виступає проти певних догматів релігійного вчення.

Ж

Жирондисти - політичне угруповання (партія) періоду Французької революції. Представляли інтереси республіканської торговельно-промис­лової буржуазії та провінційної землеробської буржуазії.

З

Загальне виборче право - один із основних інститутів виборчого пра­ва, що передбачає участь усього дорослого населення у виборах без будь-яких обмежень.

Законодавча влада - система органів держави, що мають право прий­мати закони (в т.ч. верховний законодавчий орган).

Залежні селяни — землероби-общинники, які живуть на землі феодала-сеньйора, мають право на довічне володіння наділом і ведення власного госпо­дарстві, але зобов'язані платити за це оброк і відбувати на панщину на користь свого феодала.

«Залізогвардійці» — члени профашистської організації «Залізна гвардія» в Румунії, що орієнтувалися на нацистську Німеччину. В 1938 р. вожді «залізогвардійців» були звинувачені у змові проти короля та вбиті.

«Залізна завіса» — назва зовнішньоплівтичного курсу, спрямованого на взаємну ізоляцію двох блоків під час «холодної війни» — країн західної де­мократії та США з одного боку, а також країн соцтабору та СРСР — з іншо­го. «Залізна завіса» ставила на меті припинити рух людських та інформа­ційних потоків між капіталістичними та соціалістичними країнами. Термін вперше використав у своїй промові британський премьєр-міністр Уінстон Черчілль 1946 р., у Фултоні.

Західники - представники бдного з напрямків російської громадської думки середини XIX століття, які (на противагу слов'янофілам) виступали за розвиток Росії західноєвропейським шляхом.

Землеволодіння - володіння землею на певних правових засадах (ко­ристування, особистої власності, приватної власності), що обумовлюють відповідні права й обов'язки власників.

Зміна дат  - відкрита під час кругосвітніх подорожей. Загальноприйнятим є те, що коли кораблі йдуть зі сходу, то під час перетину лінії зміни дат, яка про­ходить умовно меридіаном Гринвіча, один день рахують двічі. А коли корабель йде із заходу, то пропускають один день.

«Зоряні війни» — проголошена президентом США Р. Рейганом у березні 1983 р. довгострокова програма створення широкомасштабної системи протиракетної оборони (ПРО) з елементами космічного базування, яка отримала офіційну назву «стратегічна оборонна ініціатива» (СОІ).

Зріле Середньовіччя – ХІ – ХIV ст. – час розквіту епохи.

І

Ідальго — дрібні та середні лицарі Іспанії, які брали участь у завоюванні нових земель.

Ідеал (гр. — поняття) — вища досконалість.

Ідеологія (від слова "ідея") - система ідей і поглядів (політичних, пра­вових, філософських, моральних, релігійних, естетичних тощо), що вира­жає корінні інтереси, ідеали певної соціальної групи; суспільна свідомість.

Ієрархія (з грецьк. — «священна влада») — суворий порядок підлеглості нижчих органів та посадових осіб вищим.

Ізоляціонізм - термін, пов'язаний з історією та зовнішньою політикою СІЛА, які грунтуються на ідеї їхнього (СІЛА) невтручання в справи країн, що знаходяться поза американським континентом.

Ікона – картина з християнської теми, написана на деревяній дошці спеціальними  фарбами.

Імміграція - в'їзд до країни для тимчасового або постійного прожи­вання громадян іншої держави.

«Імперія зла» — один зі стереотипів західної пропаганди 80-х років. Уперше термін стосовно СРСР використав президент США Р. Рейган у виступі перед Конгресом 1983 р., коли оголосив «хрестовий похід» проти Радянського Союзу і «світового комунізму».

Імпічмент — порядок залучення до відповідальності та судового розгляду справ про злочини вищих посадовців США, у тому числі президента. Питання про залучення до відповідальності вирішує палата представників Конгресу, а роз­гляд справи та виголошення вироку здійснює Сенат.

Інавгурація (від лат.  — присвячую) — урочистий акт введення на посаду глави держави.

Індуїзм — релігія, що виникла у давнину в Індії. Ця релігія визнає тисячі богів, головними з яких є Брахма (творець), Вішну (хранитель) і Шива (руйнів­ник). На честь кожного з богів.у різних містах Індії зведені храми. Кожний індус, що сповідає індуїзм, може підносити молитви тому божеству, якому покло­няється він сам, його каста, його земляки. В результаті всередині індуїзму ужи­вається безліч різних навчань. Тут одночасно співіснують «Кама Сутра» — наука про любовну насолоду й учення йогів про аскетичне життя відлюдника, що звільняє душу для спілкування з вищими силами.

Індульгенція — грамота про прощення гріхів.

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершений процес створення крупної, технологічно розвиненої промисловості.

Індустрія — діяльність; промисловість.

Інквізиція — особливий церковний суд у католицьких країнах

Інтеграція (від лат. -цілий)— об'єднання окремих частин в одне ціле (економічна, політична інтеграція окремих країн).

Інфляція (від лат. іптіаїіо -розбухання) — знецінення паперових грошей унаслідок випуску їх в обіг у розмірах, що перевершують потреби товарообігу.

Інформаційне суспільство — одне з позначень майбутнього суспільства, в якому інформа­ція та рівень її використання будуть вирішальним чином впливати на всі сфери життя суспільства,

Інтервенція - насильницьке втручання однієї держави або декількох держав у внутрішні справи іншої держави або в її взаємостосунки з третіми державами. Розрізняють інтервенцію збройну, економічну, дипломатичну.

Інтернаціонал - назва великих міжнародних об'єднань партій і організацій.

Іслам – нова релігія, заснована Мухаммедом.

Історичні джерела – це все, що містить інформацію про минуле та дає можливість вивчати минуле людства.

Історі – минуле людства.

К

«Кадаризм» — політика реформ, що проводилися Яношом Кадаром в Угорщині в 60-70-х рр. XX ст.

Кадети - скорочена назва членів Конституційно-демократичної партії в Росії (1905-1917).

Кальвінізм — один з напрямів протестантизму, заснований Жаном Кальві-ном, творцем вчення про «божественне призначення».

Канцлер - назва вищих посадових осіб або чиновників у ряді держав, а саме в Росії, Німеччині й Австрії.

Капітал — основні багатства (земля, дома, знаряддя праці, гроші),що при­носять прибуток.

Капіталіст (буржуа, підприємець) — власник капіталу, який організовує ви­робництво або торгівлю з метою отримати прибуток, використовуючи працю найманих робітників. Розпоряджаючись прибутком, капіталіст частину її виді­ляє на зарплату робітникам, а решта стає його доходом.

Капіталістичні відносини — суспільно-господарські зв'язки міжлюдьми, які передбачають конкуренцію на ринку між приватними власниками капіталів (основних багатств), відносини між капіталістами та найманими робітниками.

Каравела — морське однопалубне трищоглове судно, що з'явилося у XII ст. Каравела мала косі вітрила, які дозволяли їй йти проти вітру під «Гострим» кутом «зигзагом» (правим і лівим галсами). Ці судна були маневрені, легкі й швидкохідні. За попутного вітру каравела робила до 22 кмна годину. Каравели втратили своє значення наприкінці XVII ст.

Карбонарії - члени таємних політичних товариств у Європі в першій половині XIX століття. Перші організації карбонаріїв виникли на почат­ку XIX століття на півдні Італії. Боролися за національне визволення й конституційний лад. Карбонарії очолювали революції в 1820-1821 рр. в Королівстві Обох Сицилій, П'ємонті, в 1831 р. брали участь у революцій­них повстаннях у державах Центральної Італії.

Кардинал - вище (після папи) духовне звання (сан) в ієрархії католицької церкви.

Каролінги – династія франкських королів.

«Каролінгське відродження» - перший в історії середньовічної Європи вияв інтересу до античної культури та освіти, що збігся з періодом правління Карла Великого.

Касти — замкнені групи індійського суспільства, які, за принципами індуїзму, об'єднуються згідно з походженням і певним заняттям людей, що входять до них.

Китч (з грецьк, — халтура, несмак) — синонім псевдомистецтва, позбавленого художньо-естетичної цінності й переобтяженого примітив­ними, розрахованими на зовнішній ефект деталями,

Клас - велика, відносно однорідна група людей, об'єднаних відношенням до власності на засоби виробництва та розподілу суспільного продукту.

Клерикалізм - система поглядів, суспільно-політична течія, що прагне до посилення ролі церкви в політичному й духовному житті суспільства і здійснює свою діяльність за допомогою політичних партій, що знаходять­ся при владі, а також різних релігійних організацій.

Коаліція - об'єднання на добровільних засадах для досягнення спільних цілей; політичний або військовий союз держав для спільних дій на міжнародній арені.

«Кодекси чесної конкуренції» - назва домовленостей між підприємцями в різних галузях промисловості, які складалися згідно з  законом «Про відновлення промисловості» (16.06.1933р.) та передбачали встановлення певних обсягів виробництва продукції, розподіл ринків збуту виробленого та рівень заробітної плати робітників.

Колабораціоніст — зрадник, який співробітничав з фашистськими за­гарбниками у країнах, окупованих ними під час Другої світової війни.

Колегія (колеж) — вищий навчальний заклад.

Колегія — орган центрального управління в Росії.

Колективна безпека — співпраця різних держав з підтримки миру і придушення актів агресії з боку будь-якої держави. Термін з'явився у 1922 р. під час діяльності Ліги Націй.

Колоніальна війна — суперечка між великими державами за перерозподіл ко­лоніальних володінь.

Колоніальна імперія — держава, яка володіє колоніями в різних частинах світу.

Колонізація – це заселення та освоєння вільних земель.

Колонія — залежна територія, що перебувє під верховним управлінням мет­рополії. Тубільна колонія — колонія, в якій більшість населення складають корінні жителі, відмінні від жителів метрополії. Переселенська колонія — ко­лонія, в якій більшість населення — переселенці з метрополії або їхні нащадки.

Комедія (іт.) — драматичний твір веселого, життєрадісного характеру.

Компас - був винайдений у Китаї та застосовувався за дві тисячі років до н. є. для орієнтування у пустелях Центральної Азії. У ньому намагнічена стрілка плавала на пробці в судині з водою. В Європі застосовується з XII ст. Тільки на початку XIV ст. компас набув сучасного вигляду (стрілка на вістрі голки) і почав використовуватися у морській справі.

Комунізм - суспільно-політичне вчення, згідно з яким є можливим існування суспільства, що забезпечує розподіл матеріальних і соціальних благ «за потребами» се­ред усіх його членів.

Конвент - вищий законодавчий і виконавчий орган Першої республі­ки у Франції в період Французької революції.

Конгрес — представницька нарада, з'їзд, у США — назва парламенту.

Конкіста — завоювання — назва періоду завоювання Мексики, Центральної та Південної Америки іспанцями та португальцями.

Конкістадори — завойовники нових земель для іспанської корони.

Конклав – зібрання кардиналів для обрання Папи Римського.

Конкордат – угода між Попою Римським як главою Римо-католицької церкви й державою, регулювала становище Римо-католицької церкви у цій державі. У 1929 році були укладені Латеранські угоди між Папою Римським і диктатором Італії Беніто Мусоліні. Католицизм був визнаний державною релігією, передбачалося утворення незалежної держави Ватикан. У період фашистської диктатури Ватикан надавав підтримку Б. Муссоліні.

Конкуренція — суперництво підприємців за більш вигідні умови виробниц­тва та продажу товарів.

Консерватори – провідна політична сила (партія) британського суспільства в міжвоєнний період, яка складалася з  великих підприємців, фінансистів, землевласників. Неодноразово формувала уряди (1922-1924 рр., 1924-1929 рр.), входила та очолювала коаліційні уряди (1935-1940 рр.), впроваджувала політику, засновану на свободі підприємницької діяльності, непохитності приватної власності, дотриманні та збереженні монахічних цінностей у поєднанні зі здобутками демократичних засад політичного життя.

Конституційна монархія - форма правління в деяких державах, де владу монарха обмежено конституцією (законодавчі функції передано парламенту, виконавчі - урядові).

Конституція - основний закон держави, що визначає основи суспіль­ного й державного ладу, систему державних органів, порядок їхнього утворення та діяльності, права й обов'язки громадян; основа законодавства держави.

Контракт — договір, угода.

Контрибуція – платіж переможеної держави державам-переможницям.

Контрреформація — боротьба католицької церкви з проявами незгоди з її догматами.

Контрреволюція - активна боротьба повалених соціальних груп про­ти розширення й поширення революції з метою її придушення та відновлення колишніх порядків.

Конструктивізм — стиль у мистецтві, що став результатом розвитку новаторських, технократичних ідей у 1920-і роки. Суть — поєднати культуру з інженерною творчістю, раціоналізувати творчість. Конструктивізм згодом розвинувся у мистецтво дизайну. Популярним стиль став в архітектурі (Ле Корбюзье, І. Леонідов).

Конунги – військові вожді норманів.

Конфедерація (по-лат. - союз, об'єднання) — форма державного устрою, коли держави, що утворюють союз, повністю зберігають свою незалежність, мають свої органи влади і управління; спеціальні об'єднані органи створюються лише для координації дій у досягненні заздалегідь визначених цілей (воєнних, зовнішньополітичних, фінансових тощо).

Конфронтація — протиставлення, зіткнення.

Концентраційні табори – у фашистській Німеччині табори для примусової ізоляції та придушення осіб, визнаних ворогами правлячого режиму.

Космополітизм — ідеологія т. зв. «світового громадянства», яка пропові­дує відмову від національних традицій і культур, патріотизму, заперечує дер­жавний і національний суверенітет.

Коран – священня книга мусульман.

Кордельєри - члени політичного клубу «Товариство прав людини і громадянина» (1790-1794) періоду Французької революції. З кінця 1793 р. клуб кордельєрів - центр ебертистів. Назва - за місцем їхніх засідань, ко­лишнім монастирем францисканців-кордельєрів.

Конфуціанство — світогляд, розроблений старокитайським мудрецем Кон-фуцієм, основа політичного устрою китайського суспільства.

Корупція (від лат. — підкуп) — продажність посадових осіб, громадських і політичних діячів.

Корфська декларація — декларація, підписана 20червня  1917р.  На о. Корфу прем'єр-міністром Сербії Н. Пашичем і головою Південнослов'янського об'єднаного комітету А. Трумбічем. Передбачала створення незалежної держави Королівства сербів, хорватів і словенців. До складу мали увійти: Сербія, Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія, Герцеговина та інші південнослов'янські землі Австро-Угорської імперії. На чолі держави — король династії Карагеоргієвичів.

Кріпацтво — право феодалів не відпускати залежних селян-землеробів зі своєї землі.

Криза політична (з грецьк. «кризис» — переломний момент) — особливий стан політичної системи суспільства, коли поглиблюються й загострюються конфлікти, різко посилюється політична напруженість.

Критичний реалізм — напрям у літературі, що виник у XIX ст. та був звернений до невирішених проблем у суспільстві, долей людей, вирваних із звичного середовища існування. У центрі уваги — особистість, її доля, внутрішній світ.

«Круглий стіл» - форма публічного обговорення якихось питань, що характеризується певним порядком, черговістю висловлювань його учасників (що сидять за столом, який має умовно круглу форму), а також рівними правами всіх учасників акції.

Кубізм — напрям у мистецтві початку XX ст., для якого'був характерним геометричний аналіз форм реальності, особлива форма примітивізму. Кубізм відображав світ у вигляді взаємозв'язаних геометрично правильних фігур (П. Пікассо, Ж. Брак, М. Жако, Г. Апполінер та ін.).

Курфюрсти — наймогутніші князі-виборці у Німеччині.

Л

Лаг - прилад для визначення швидкості руху судна. Уперше був застосований Магелланом під час навколосвітнього плавання. До нього відстань визначалася на рко.

Ландтаг (рада землі) — станово-представницький орган у німецьких князівствах.

Латиноамериканська Асоціація Інтеграції (ЛАІ) — територіально-економічна група 11 латиноамериканських країн. Створена в 1983 р. Мета — створення спільного латиноамериканського ринку. У рамках ЛАІ діють три об'єднання: Ла-Платська й Андська групи, Амазонський пакт.

Лейборизм — ідеологія і політика робітничих партій деяких країн (Вели­кої Британії, Австралії, Нової Зеландії), засновані на запереченні класової боротьби, прагненні до гармонізації інтересів робітників та підприємців, встановленні класового співробітництва між ними. Усі партії виходять із можливості перетворення капіталізму на соціалізм виключно мирним шляхом за допомогою соціальних реформ та поступової демократизації існую­чої влади.

Лейбористи - політична сила (партія) британського суспільства в міжвоєнний період, яка виникла в 1900 році, вперше до влади прийшла у 1924 році, сформувавши уряд на чолі з Рамсеєм Макдональдом. Виступала за розширення державної власності, активно проводила політику соціальних реформ, демократизацію суспільно-політичного життя країни.

Ленд-ліз — система передачі США в позику чи оренду зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо країнам антифашист­ської коаліції під час Другої світової війни.

Лібералізація - звільнення від жорстких обмежень, державного регу­лювання, контролю, політика ідеологічної свободи.

Лібералізм — буржуазна ідеологія й суспільно-політична течія, яка об'єднує прихильників парламентаризму, політичних прав і свобод особи, демократизації суспільства, приватного підприємництва. Заперечує революційний шлях перетворень, домагається змін у суспільстві легальними засобами, реформами.

«Ліві» — прихильники змін у державному ладі.

Ліга Арабських Держав (ЛАД) — добровільна організація 21 суверенної арабської держави, створена в 1945 р. на Конференції представників арабських країн у Каїрі. Мета — координація політичної діяльності, досягнення прогресу між країнами Арабського Сходу, зміцнення тісних зв'язків між ними (перш за все, в галузях економіки, фінансів, транспорту, культурі ри). Координує і здійснює економічне співробітництво Рада Арабської економічної єдності (РАЕЄ) у складі 13 держав.

«Лінія Керзона» — умовна назва демаркаційної лінії, що визначила у період між двома світовими війнами східний кордон Польщі. Лінія булла запропонована міністром закордонних справ Великобританії Керзоном у 1919 р. Проходила через Гродно – Брест – Литовськ – Устилуг - Крилов на захід від Рави-Руської і на схід від Перемишля до Карпат.

Лінкор — найкрупніші та озброєні знаряддями великого калібру кораблі, що призначалися для бою в «лінії баталії».

Лірика — віддзеркалення життя шляхом зображення людських переживань, частіше з|а все у віршах.

Література «втраченого покоління» — напрям у літературі XX ст., що виступає проти жахів Першої світової війни (Е. Хемінгуей, Р. Олдінгтон, Е. М. Ремарк та ін.). Термін вперше використала американська письменниця Р. Стайн.

Лі Цзичен (1606-1645) — керівник селянського повстання у Китаї.

Лобізм (від англ, — кулуари) — діяльність представників різних політичних кіл, що домага­ються вигідного для них рішення шляхом здійснення закулісного впливу на законодавців чи офіцій­них осіб.

Логарифм (гр.) — показник ступеня, до якого потрібно піднести будь-яке певне чи£ло, щоб отримати дане число.

Локаут – закриття власниками промислових підприємств з одночасними звільненнями усіх робітників з метою попередження страйку, або примушення робітників відмовитися від висунутих вимог, набрання нових робітників, яким передбачалося давивти меншу зарплату.

Люмпени (від нім. - лахміття) — декласовані прошарки населення, що стоять осторонь активного політичного життя; а також вибиті з нормальної колії люди (бродяги, жебраки, повії, наркомани, алкоголіки, люди з карним минулим тощо).

Лютеранин — вчення про «виправдання вірою», розроблене Мартіном Лютером.

М

Магнати (у Польщі) — землевласницька знать, нащадки польських і ли­товських вельмож, староруських бояр і князів.

Маєток — землі, отримані палацовими й військовими слугами (дворяни — люди їхнього двору) за службу та на час служби.

Мажоритарна виборча система (від фр. — більшість) — порядок визначення результатів голосування у виборчому праві, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який одержав на виборах більшість голосів в окрузі.

Майордом – управитель у будинку короля, згодом – головний міністр франкської держави.

Маккартизм — реакційна течія в політичному житті США початку 50-х р. XX ст., спрямована на переслідування прогресивних діячів та ор­ганізацій і розпалювання «холодної війни». Пов'язана з діяльністю голови комісії конгресу США сенатора Джозефа Маккарті (1908-1957).

Мала Антанта —військово-політичний блок Чехословаччини, Румунії та Югославії, утворений у 1920-1921 рр. з метою збереження політичної стабільності в Центральній та Південно-Східній Європі після Першої світової війни, У зовнішній політиці Блок орієнтувався на Францію. Мюнхенська угода 1938 р. припинила існування Малої Антанти. Офіційно вона була розпущена у 1939 р.

Мандатні території – назва колишніх колоніальних володінь Німеччини та Османської імперії, які були передані Лігою Націй під управління країнам-переможницям на підставі мандату.

Маніфест - особливий урочистий акт (звернення) глави держави або вищого органу державної влади до населення в зв'язку з важливою по­літичною подією; звернення, декларація політичної партії або громадської організації з програмою або основними принципами діяльності.

Манускрипти — стародавні рукописи.

Мануфактура — рання форма індустріального виробництва, заснована на розподілі ручної праці робітників на окремі операції.

Маньчжури — завойовники Китаю.

Маоїзм — політична та ідеологічна доктрина, названа на честь лідера КПК  й Китаю Мао Цзедуна (1893-1976); є конгломератом дрібнобуржуазних суб'єктивістсько-волюнтаристських, вульгарно-матеріалістичних ідей. У галузі внутрішньої політики Мао був зорієнтований на швидкий] стрибкоподібний економічний розвиток; в галузі зовнішньої — виходив із можливості й неминучості світової війни. Мав послідовників у багатьох азіатських, а також латиноамериканських країнах.

Мораторій —. у сучасному політичному й дипломатичному лексиконі — від­строчка, відкладення певних дій (наприклад, мораторій на ядерні вибухи).

Масова культура — культура, що виникла у міжвоєнний період; передумовами її появи стали загальна шкільна освіта, зростання грамотних людей, зростання доходів, концентрація людей у містах. Дана культура звернена до широкої публіки, пристосвана до невимогливого смаку. Спочатку була представлена коміксами, дешевими розважальними виданнями, потім — кіно, музика. Масова культура сприяла формуванню індустрії дозвілля.

Медресе – вища школа для мусульман.

Менталітет  — система звичок свідомості, звичний склад думок, готовність людей мислити й діяти  певним чином.

Меса — прийнята католицькою церквою назва літургії.

Меровінги – назва першої династії франкських королів.

Метиси — нащадки від змішаних шлюбів індійців та європейців.

Метрополія — ядро колоніальної імперії, територія, на якій склалася держа­ва та народ, що приступив до захоплення колоній.

Мечеть – будівля для молитов у мусульман.

Мілітаризація – переведення економічного, суспільно-політичного життя країни з мирного на військове, нарощування військової могутності держави.

Мілітаризм - нарощування військово-економічної могутності, головним чином з метою підготовки до загарбницьких воєн, а також придушен­ня опору всередині країни.

Митрополит — старший єпископ, який керує групою єпархій; у православній церкві — вищий духовний сан.

Міжусобні війни – війни великих землевласників за владу.

Мінарет – башта, з якої служителі мечеті закликають мусульман до молитви.

Мініатюра (фр.) — живопис малого розміру.

Мобілізація (лат. — рухомий) — заклик на військову службу; приведення збройних сил у цілковиту бойову готовність.

Модернізм — загальна назва напрямків мистецтва та літератури кінця XIX— початку XX ст. (кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм), що відображають як стихійний, так і свідомий пошук творчою інтелігенцію нових засобів, форм і способів осмислення реальності, відмінними ознаками якої є прискорення НТП, урбанізація, індустріалізація.

Мозаїка – зображення, що створювалося на стінах, підлогах будівель із дрібних шматочків кольорового непрозорого скла.

Монархія абсолютна — форма правління, за якої правителю (монарху) нале­жить необмежена законодавча, виконавча та судова влада.

Монархія конституційна — форма правління, за якої влада монарха обмежена законом - Конституцією та обраним законодавчим органом влади — парламентом.

Монархія станово-представницька — форма правління, за якої монарх керує країною, спираючись на рішення зборів та виборних представників станів.

Монетаризм - політика обмеження державного втручання в економіку регулюванням лише грошової («монетної») маси в обігу.

Монополія - виключне, монопольне право держави, організації чи підприємства тощо в якій-небудь сфері діяльності; велике підприємницьке об'єднання.

Мортира — короткоствольне артилерійське знаряддя для навісної стрільби.

Муедзин — служитель культу у мусульман, який, стоячи на мінареті, скликає всіх на молитву.

Мусульмани – люди, що сповідують іслам.

Мюнхенська угода — угода, підписана прем'єр-міністром Великобританії Н. Чемберленом, прем'єр-міністром Франції Е. Даладьє, главою уряду Німеччини А. Гітлером і лідером фашистської Італії Б. Муссоліні  29-30 вересня 1938 р. Передбачала відторгнення від Чехословаччини  Судетської області, де більшість населення складали німці, на користь Німеччини, задовольняла територіальні претензії до Чехословаччини з боку Угорщини та Польщі.

Н

Найманий робітник — людина, що добровільно наймається на роботу до ка­піталіста та отримує за свою працю заробітну платню.

Намісник-інтендант — керівник провінції у Франції.

Народна демократія — політичний устрій, що затвердився в країнах Центральної та Східної Європи в 50-х рр. XX ст. Демократія мала умовний характер, народовладдя фактично підмінялася владою комуністичних партій.

Народний фронт у Франції – політична форма обєднання радикальної, соціалістичної, комуністичної партій країни в боротьбі проти реакційних і фашистських сил. Утворився в 1935 році. Здобув перемогу на парламентських виборах у травні 1936 р., після чого сформував одноіменний уряд на чолі з Леоном Блюмом.

НАТО — військово-політичний союз, створений на основі договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949р. США, Великою Британією, Францією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Канадою, Італією, Норвегією, Португалією, Данією, Ісландією. У 1952 р. приєдналася Греція іТуреччина, в 1955р.— ФРН, в 1981р.— Іспанія, в 1999р.— Польща, Угорщина і Словаччина. Головну роль у НАТО відіграють США. Вищі керівні органи: сесія ради НАТО, Комітет військового планування, Вій­ськовий комітет. Розширюється співробітництво НАТО з країнами Східної Європи. У липні 1997 р. була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО. Штаб-квартира — в м. Брюссель (Бельгія).

Натуральне господарство — господарство, в якому майже все необхідне для життя проводиться всередині не для продажу, а для власного споживання.

Наука — один із засобів пізнання світу за допомогою існуючих знань. Наука поступово накопичує факти (явища та зв'язки між ними) і намагається лати їм теоретичне (уявне) пояснення. Спочатку вчений висуває гіпотезу, а потім намагається її довести або спростувати за допомогою досвіду, експерименту, доказів, спостерігаючи за навколишнім світом. Наприкінці вчений відкриває закон — зв'язок, що повторюється між явищами навколишнього світу.

Науково-технічна революція — якісно новий процес перетворення науки у продуктивну силу суспільного виробництва. НТР почалася у 20-ті роки XX ст. Виникла внаслідок наукових та технічних відкриттів.

Нація — спільність мови, території, економіки і культури.

Націоналізм - психологія, ідеологія та політика в національному пи­танні, що ґрунтуються на визнанні пріоритету національного чинника в суспільному розвитку. Деструктивний націоналізм перебільшує значення й роль власної нації, аж до ідеї національної винятковості й переваги; проти­ставляє національні інтереси однієї національності іншим.

Нацизм (націонал-соціалізм) – соціально-політичний рух, ідеологія й державний режим тоталітарного типу в Німеччині у 1933-1945 рр. Основні риси нацизму: масовий терор, шовінізм, геноцид.

Нейтралітет — невтручання у чужі суперечки; становище держави, що не втручається у війну між іншими країнами та зберігає з ними мирні відносини.

Неолібералізм (неоконсерватизм) (від грецьк, «неос» — молодий, новий) — політика правлячих партій ряду індустріальних країн і країн , що розвиваються, у 80—90-ті роки, спрямована на зменшення державного впливу на економіку, соціальну сферу та заохочення індивідуальної самостійності й відповідальності громадян за свою долю.

Нова історія — це епоха, коли формувалися основи індустріального суспільства.

«Нова східна політика» — усталений у системі міжнародних відносин термін, який характеризує зовнішньополітичний курс ФРН (1970—1982), що проводився урядовою коаліцією Соціал-демократичної партії Німеччи­ни і Вільної демократичної партії. «Нова східна політика» була спрямована на нормалізацію двосторонніх відносин з країнами Центрально-Східної Європи (насамперед, з колишнім СРСР, НДР та Польщею) на основі визнання територіального статус-кво в Європі та відмови від застосування сили або загрози її застосування.

Нове політичне мислення — новий курс СРСР у міжнародній політиці, який визнавав пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими, не­можливість розв'язання міжнародних проблем силовими методами, необ­хідність ядерного роззброєння та глобальної безпеки.

«Новий курс» - програма прехзидента США Франкліна Рузвельта щодо виведення країни з економічної кризи, яка здійснювалася в 1933р. на основі кейнсіанської теорії державного регулювання економіки та передбачала прийняття низки дієвихзаконів і заходів щодо відновлення діяльності банківської системи, промислових підприємстві фермерських господарств, соціальної підтримки населення.

«Нові індустріальні країни» — загальна назва країн Азіатсько-Тихооке-анського регіону, що розвиваються, з високим прибутком. Виділяють краї­ни «першої хвилі» (Республіка Корея, Сінгапур, Гонконг, Тайвань) і «другої хвилі» (Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Індонезія). Перші не мають значних природних ресурсів, спираються на великі трудові ресурси, дешеву й вод­ночас досить кваліфіковану робочу силу, а також вигідне економічно-гео­графічне положення. Ці країни називають ще четвіркою «азіатських тиг­рів». У країни «другої хвилі» переміщаються трудомісткі галузі, орієнтовані на експорт.

Нормани, варяги, вікінги – назви жителів Скандинавії.

О

Обгороджування — у XVI-XVIІ ст. примусове вигнання англійських селян з земель, які обгороджувалися огорожами та віддавалися під пасовища для овець.

Оброк — натуральні й грошові платежі селян-землевласників своїм сеньйорам-феодалам.

«Оксамитові революції» — термін, що вживається для позначення анти-тоталітарних за змістом революцій 1989-1991 рр. у деяких країнах Східної та Південно-Східної Європії (Чехословаччини, Болгарії, НДР), які відбу­валися мирним шляхом і призвели до ліквідації комуністичних режимів, утворення нових держав, зміни співвідношення сил на світовій арені, участі цих країн у загальноєвропейських інтеграційних процесах.

Ольстерська проблема — проблема врегулювання політичної кризи в Північній Ірландії (Ольстері), виникнення якої пов'язано з порушенням громадянських прав католицької меншості її населення.

Організація Африканської Єдності (ОАЄ) — міжнародна організація 50 африканських країн. Створена в 1963 р. на Конференції керівників дер­жав і урядів африканських країн в Аддіс-Абебі. Мета — зміцнення єдності між африканськими країнами, поліпшення життєвого рівня, захист суве­ренітету, територіальної цілісності, співробітництво. Центр— м. Аддіс-Абеба (Ефіопія).

Організація Варшавського договору — була заснована у 1955 році. Штаб Організації Варшавського договору перебував у Москві. Варшавський до­говір передбачав створення об'єднаного командування збройними силами країн-учасниць, вони зобов'язувалися утримуватися від силових методів у розв'язанні взаємних конфліктів, у випадку збройного нападу на будь-яку країму-учасииіію договору інші зобов'язуватися надати негайну допо­могу державі, яка зазнала нападу. Була офіційно розпущена в 1991 р. після нападу СРСР.

Організація Об'єднаних Націй (ООН) — міжнародна організація, яка об'єднує на добровільних засадах 185 країн світу (за даними 1996 р.). Створена за ініціативи Великої Британії, СРСР, США (Статут набув чинності 24 жовтня 1945 р.). Напрями діяльності: підтримка і зміцнення миру та без­пеки, розвиток співробітництва між державами, вирішення глобальних економічних і науково-технічних проблем, розширення співробітництва держав з різними соціальними системами тощо.

Орден — організація з певним статутом.

Оренда — наймання або передача майна в тимчасове користування за визначену платню, оформлена договором.

Орлеанська діва – Жанна Д’Арк.

Ост-Індська компанія — компанія, заснована англійцями для торгівлі в Індії.

Охлократія (грецьк. - «влада натовпу») — позначення крайньої, перекрученої форми демократії, що проявляється в екстремізмі на мітингах, ультиматумах урядові на демонстраціях, захопленні держустанов тощо.

П

Пакт Молотора-Ріббентропа — договір, укладений 23 серпня 1939 р. міністрами закордонних справ СРСР і Німеччини. Обидві країни погоджувалися протягом 10 років не брати участі в агресії одна одної стосовно, дотримуватися нейтралітету в разі війни іншої країни з третьою державою. Був укладений секретний протокол до договору, що передбачав розмежування «сфер інтересів» СРСР і Німеччини у Східній Європі.

«Пакт Тріана-Келлога» - міжнародний договір політичного характеру, який укладений 27 серпня 1928 року в Парижі 15 державами про засудження війни як засобу врегулювання міжнародних конфліктів та відмову від неї для вирішення світових проблем.

Палестинська проблема — ключова проблема близькосхідного врегулю­вання, пов'язана із забезпеченням права арабського народу Палестини на самовизначення власної незалежної держави.

Памфлет — стаття, книжка на злободенну тему.

Панамериканізм — політична доктрина, що пропагує створення воєн­но-політичного блоку всіх країн Американського континенту під зверхніс­тю США.

Панісламізм — націоналістична релігійно-політична доктрина, що про­голошує своєю метою політичне об'єднання народів, які сповідують іслам; виник у другій половині XIX ст.

Панщина — безкоштовна примусова праця залежних селян-землеробів у гос­подарстві феодала.

Папа - римський єпископ, верховний глава римсько-католицької церк­ви й держави Ватикан, що обирається довічно.

Паритет — 1) рівність сторін у їхніх взаємовідносинах; 2) співвідно­шення валют різних країн, вимірюване їх золотим вмістом.

Парламент - вищий виборний представницький орган державної влади.

Партія - політична організація, що виражає й захищає загальні, корінні інтереси певних соціальних груп, об'єднує їх найбільш активних представників.

Патерналізм (від лат. раїег -батько, раїегпиз — батьківський) — показна або реальна турбота влади («батьківська турбота») про підданих, що звільняє останніх від необхідності самостійно вирішувати свої пробле­ми. Практикується диктаторськими та популістськими режимами.

Патріарх (прабатько, родоначальник) — з 1589 р. глава російської право­славної церкви. Патріархи уселенські — назва глав православних християнських церков.

Паупери (від лат. «паупер» — бідний) — жебраки.

Пацифізм – антивоєнний рух, який виник ще наприкінці ХІХ ст. в окремих країнах і набув міжнародного масштабу після Першої світової війни.

Пейзаж — жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є природа.

«Пивний путч» — спроба державного перевороту, здійснена А. Гітлером та його прихильниками в Мюнхені 8—9 листопада 1923 р.

Підприємець — те саме, що й капіталіст.

Пізнє Середньовіччя – ХІV – к. ХV ст. – час тривалого занепаду, поступового просування до нового часу.

План «Барбаросса» — кодова назва плану, військового нападу нацист­ської Німеччини на СРСР, був розроблений в 1940 році, передбачав блис­кавичний розгром основних сил Черв'оної Армії на захід від річок Дніпро і Західна Двіна. Війну передбачалося виграти протягом 2—3-х місяців. У 1941 р. не був втілений у життя.

«План Дауеса» - обговорювався влітку 1924 року на Лондонській міжнародній конференції комітетом експертів на чолі з Чарльзом Дауесом та прийнятий 30 серпня цього ж року, передбачав надання Німеччині англо-американських позик з метою врегулювання проблем виплати репарацій за рахунок відновлення німецької економіки.

План Маршалла — програма відновлення Європи (1947р.), низка про­позицій для економічної відбудови та розвитку європейських країн після Другої світової війни, висунута Державним Секретарем США Джорджем Маршаллом. Програма вступила в дію у квітні 1948 р. «План Маршалла» був тісно пов'язаний з «доктриною Трумена» і ставив на меті посилити становище СШАв Західній Європі. План передбачав надання допомоги 17 європейським країнам, у тому числі й ФРН. СРСР та країни соцтабору демонстративно відмовилися від участі у цій програмі.

«План Шліффена» - генеральний план ведення війни, розроблений начальником німецького генерального штаба Адольфом фон Шліффеном у 1905 р. Передбачав ведення «блискавичної війни» (бліцкригу) проти Франції, а згодом – Росії. Зазнав провалу після битви нм Марні (вересень 1914 р.).

«План Юнга» - обговорювався в січні 1930 року на Гаазькій  міжнародній конференції комітетом експертів на чолі з американським фінансистом Оуеном Юнгом та передбачав повторне врегулювання репараційного питання через ліквідацію контролю над фінансами та господарством Німеччини, а терміни виплати репарацій подовжувались до 1988 року.

Плантація — крупне землеробське господарство.

Планова (командна) економіка — економіка, в якій увесь обсяг ресурсів розподіляється органами централізованого управління. Таку систему ха­рактеризує громадська власність практично на всі матеріальні ресурси, ко­лективне прийняття економічних рішень шляхом централізованого еконо­мічного планування. Підприємства є власністю держави і здійснюють виробництво на основі державних директив.

Плебісцит (від лат. — рішення народу) — усенародне голосування, референдум.

Плюралізм — 1) концепція,,за якою увесь світ складається із множини самостійних, рівнозначних і незалежних сутностей, між якими немає внутрішнього зв'язку. Протилежне — монізм; 2) різноманітність, наприклад, поглядів.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця на Русі (з ХІІІ ст.) — складався з міста й підлеглих йому волостей.

Повстання «чомпі» - повстання найманих робітників суконних майстерень у Флоренції.

Податок — збір на користь держави.

Позиційна війна – тактика ведення війни, коли воюючі армії не проводять активних, широкомасштабних дій на фронтах, натомість зміцнюють свої позиції та обмежуються короткими атаками зі  змінним успіхом.

Політика — одна зі сфер життя суспільства. Всі відносини, що виникають, між людьми у процесі управління державою. Внутрішня політика — всі події та відносини, пов'язані з внутрішнім життям держави. Зовнішня політика — всі події, пов'язані з відносинами між державами.

Політизація мас - процес залучення до активного політичного життя широких народних мас.

Політика «ізоляціонізму» — зовнішньополітична стратегія, заснована на неучасті у міжнародній політиці, конфліктах та ін. Була базовим принципом зовнішньої політики СІЛА в середині XIX— початку XX ст. У 1917 р. США вступили у Першу світову війну на стороні Антанти. У міжвійськовий період США повернулися до політики ізоляціонізму.

Політика «умиротворення» — зовнішньополітичний курс, що проводився Великобританією та Францією у 1930-х роках стосовно нацистської Німеччини, був спрямований на запобігання війні шляхом поступок потенційному супротивнику.

Політична чистка — позбавлення противників правлячої партії або держави, притаманне тоталітарним державам.

Політичні партії — організації, які виражають думки різних верств населення та борються за їхні голоси перед кожними виборами.

Портрет — зображення будь-якої людини або групи людей, існуючих або існуючих насправді.

Популізм — ідеологія й практика масових («народних») націоналістичних рухів, керованих загальновизнаним вождем і покликаних мобілізувати населення на підтримку його політичної влади.

Посадник – найвища державна посада у Новгороді та Пскові. Посадник обирався вічем зі знатних бояр.

Постіндустріальне суспільство (від лат. рост. — після) — позначення майбутньої стадії суспільного розвитку, якій властиві: переважання сфери послуг над індустрією, домінування в суспільстві прошарку науково-технічних фахівців, центральна роль теоретичного знання в управлінні суспільством.

Посткомуністичні країни — умовне позначення країн Європи й Азії, у яких на межі 80 — 90-х років відбулися падіння або внутрішня трансформація комуні­стичних режимів.

«Похід на Рим» — подія 28-30жовтня 1922р. в історії Італії, коли
40 тис. італійських фашистів увійшли до Рима з метою демонстрації
сили та захоплення влади.

«Праві» — прихильники збереження старих порядків у державі.

«Празька весна» — події у Чехословаччині 1968р., спроби проведення реформ і підновлення демократії партійним керівництвом Чехословаччини на чолі з Олександром Дубчеком.

Президент — виборний глава держави.

Президент - виборний глава держави в більшості сучасних держав з республіканською формою правління.

Прелімінарне перемир’я – попередня угода між воюючими сторонами яка фіксує основні положення майбутнього мирного договору: умови припинення війни, територіальні зміни, встановлення майбутніх кордонів, обмін військовополоненими тощо.

Пресвітеріанство — особливий варіант кальвінізму що затвердився у Шотландії.

Привілей - виключне право (особливий закон) - пільга, перевага.

Прикази — органи центрального управління у ХУІ-ХУН ст. у Московському царстві.

Примітивізм — один з нових напрямів у мистецтві початку ХХ ст.  що намагалося побачити світ ніби очима дитини, зберегти зв'язок з дійсністю, виразити найзрозуміліші її риси  (рання творчість А. Матісса та ін.).

Принцип — початкова ідея.

Програма — виклад мети і вимог.

Промисловий переворот — заміна ручної праці машинним; внаслідок чого на зміну мануфактурі приходять фабрики.

Пропорційна виборча система — розподіл місць у ви­борному органі між партіями прямо пропорційно кількості отриманих ними голосів у єдиному загальнонаціональному окрузі.

«Просперіті» (процвітання) – умовна назва періоду в історії США з 1922по 1929 рр., коли країна перетворилася на потужний світовий фінансовий центр, у виробництві використовувалися сучасні на той час науково-технічні досягнення, розвивалися нові галузі промисловості. В основі цієї політики було невтручання держави в економічні процеси, підтримка свободи підприємництва і ринкових принципів, заохочення конкурентної боротьби.

Протекціонізм економічний (від лат. — захист) — економічна політика держави.

Протекторат — система, що постала в Англії після 1653 року. Главою держави оголошувався лорд-протектор («захисник»), що не обмежений законами та спирається на військову силу.

Протекціонізм — покровительство з боку держави з метю створення сприятливих умрв для розвитку власної промисловості й торгівлі.

П'ята колона — назва агентури генерала Ф. Франко в Іспанії у період громадянської війни 1936—1939 рр. Діяла в тилу республіканців, тоді як чотири колони фашистських бунтівників наступали на Мадрид.

Р

Рада Європи (РЄ) — міжнародна міжурядова організація, створена про­відними країнами Європи у травні 1949 р. Головними органами є: Комітет міністрів закордонних справ та Парламентська асамблея РЄ (ПАСЕ). При РЄ функціонують: Європейська комісія з прав людини тощо. Україна всту­пила до РЄ в листопаді 1995 р., ставши її 37-м членом. Штаб-квартира — в м. Страсбурзі (Франція).

Рада Економічної Взаємодопомоги (РЕВ) — міжнародна організація, створена в 1949 р. за ініціативи СРСР з метою зміцнення й розширення торговельних, економічних і політичних зв'язків між країнами соцтабору, \ що увійшли до неї, (Албанією, Болгарією, Чехословаччиною, Угорщиною, Польщею, Румунією) і СРСР. Албанія припинила участь у РЕВ в 1961 р.; У 1950 р. до РЕВ увійшла НДР, в 1962 р.— Монголія, в 1972 р.— Куба, в 1978 р.— Соціалістична Республіка В'єтнам. У зв'язку з падінням комуністичних режимів у Східній Європі в 1989 р. і розпадом СРСР в 1991 р. РЕВ припинила своє існування.

Радикал-прихильник корінних рішучих дій, заходів, програм.

Радикали – одна з провідний політичних сил (партій) французького суспільства у міжвоєнний період, яка виступала за проведення поміркованих соціально-економічних реформ, збереження політичних традицій та здійснення пацифікації у зовнішній політиці.

Радикалізм — політичні ідеї та діяльність, спрямовані на рішучу зміну політичної системи.

Раджа — князь в Індії.

Ранг - ступінь, чин, спеціальне звання.

Раннє Середньовіччя – V – XI ст. – час зародження нової епохи.

Расизм - сукупність антинаукових концепцій, що ґрунтуються на положенні про фізичну й психічну нерівноцінність людських рас, що підрозділяються відповідно до цього на "вищі" (або "повноцінні") та нижчі (або "неповноцінні"), над якими перші нібито повинні панувати.

Реабілітація — відновлення доброго імені, колишньої репутації.

Реалізм (від лат. «реаліс» — дійсний, речовинний) — об'єктивне відо­браженні дійсності, правда життя, втілена за допомогою різних стилів і видів мистецтву.

Реванш (фр. - відплата) — боротьба, розпочата з ме­тою взяти гору над колишнім переможцем.

Революція — корінний насильний переворот у державному, господарському та суспілі ному житті країни.

Регламент — статут, зведення правил.

Регулярна армія — постійна професійна армія, що складається з солдатів та офіцерів! які отримали військову підготовку, однаково озброєних та обмундированих, службовців на підставі статутів, що перебувають на повному державному забезпеченні.

Режим «санації» (оздоровлення) — авторитарний режим у Польщі (з 1926 р.), спрямований на консолідацію нації, суспільства та держави.

Рейганоміка — соціально-економічна програма, проголошена адміністрацією президента США Р. Рейгана (1981—1989) в 1981 р., яка отримала його ім'я. Рейганоміка передбачала: зниження податківця прибуток корпо­раціям та особисті прибутки; обмеження державних витрат на соціальні потреби; скорочення сфери державного регулювання; подолання інфляції; жорстку антипрофспілкову політику; «експорт рейганоміки», коли під пра­пором боротьби за світові ринки партнерам нав'язують американські кон­цепції розвитку.

Рейнський гарантований пакт – міжнародний договір політичного характеру, прийнятий 5-16 жовтня 1925 року на Локарнській міжнародній конференції, за яким визначався статус-кво західних кордонів Німеччини, а сама країна вперше після Першої світової війни вважалася рівноправним партнером.

Рейнська демілітаризована зона – 50-кілометрова територія на схід від Рейну, яка за Версальським мирним договором підлягала демілітаризації (роззброєнню).

Рейхстаг — збір представників Священної Римської імперії.

Реконкіста – вигнання арабів з території Піренейського півострова.

Рента (лат. — віддана) — регулярно отримуваний дохід з землі, що не вима­гає від її власника підприємницької діяльності.

Репарації - у міжнародному праві вид матеріальної (фінансової) міжнародно-правової відповідальності, що полягає у відшкодуванні заподіяного збитку від аґресії державою, що вчинила агресію, державі, що зазнала нападу.

Репатріація (від лат. — повернення на батьківщину) — повернення військовополонених, біженців, емігрантів і т.д.

Республіка — форма правління, за якої главою держави вважається виборна особа, а джерелом влади — громадяни держави.

Республиканська партія США — одна із двох (поруч із Демократичною партією) основних партій США, заснована в 1854 р. У другій половині XX ст. партія перебувала при владі в 1953-1960, 1969-1977, 1981-1993 рр., а також з 2001 р. Соціальну базу партії становлять наближені до неї кола великої фінансової буржуазії, частина середньої буржуазії та фермерства. Основу партійної програми складає торговий протекціонізм, підтримка приватного підприємництва, зниження урядових витрат і скорочення повноважень центральних органів управління. Президенти-республіканці: Ейзенхауер, Ніксон, Форд, Рейган, Буш-старший, Буш-молодший.

Реставрація — відновлення монархічного правління.

Рісорджіменто - національно-визвольний рух італійського народу з кінця XVIII сторіччя за об'єднання країни та ліквідацію австрійського гніту. В 1861 р. внаслідок Рісорджіменто було утворено об'єднану Італійську державу в формі конституційної монархії. Завершилося 1870 року.

Ринок — система постійних торговельних зв'язків, яка охоплює частину країни, країну в цілому, увесь світ.

Риторика (гр.) — теорія красномовства; наука про ораторське мистецтво.

Рицарство – військовий стан у середньовічній Європі.

Роксолана (Настя Лісовська) — дружина Сулеймана II, дочка галицького священика.

Розрядка - назва періоду в історії міжнародних відносин (1975 - 1979 р,), що характеризується ослабленням міжнародної напруженості в світі, тимчасовим обмеженням гонки озброєнь і т.д,

Романський стиль – стиль у мистецтві, що переважав в Європі у ХІ – ХІІ ст.

Роялісти - прихильники королівської влади, монархії.

Руни – таємниця; у норманів існувало рунічне письмо; вважалося, що воно має магічну силу.

Рурський конфлікт – окупація франко-бельгійськими військами в січні-вересні 1923 року Рурського басейну та Рейнської області через невиконання Німеччиною поставок в рахунок репарацій. Під тиском США франко-бельгійські війська було виведено.

Рух «зелених» - суспільний рух послідовних борців за збереження довкілля, усієї природи для майбутніх поколінь.

Рух Опору — визвольний рух Другої світової війни проти зовнішнього й внутрішнього фашизму і встановлених ним порядків, за відновлення на­ціональної незалежності та державного суверенітету окупованих країн, а також країн фашистського блоку, за більш справедливий і демократичний устрій після визволення. Рух Опору характеризувався розмаїттям форм і методів боротьби. Набув великого розмаху в Югославії, Франції, Італії, Польщі, Чехо-Словаччині, Греції, Китаї та інших країнах.

С

Саги – оповіді норманів про героїчні походи.

Самодержавство — монархічна форма правління в Росії, коли носієві вер­ховної влади — царю, імператору належали верховні права у законодавстві, вер­ховному управлінні та вищому суді.

Сателіт — держава, яка є формально незалежною, але фактично під­порядкована іншій (більшій) державі.

Світова війна – війна, в якій беруть участь велика кількість країн, народів, охоплює значні регіони та континенти, бойові дії ведуться на багатьох фронтах, на суходолі та морі, результатом чого є велика кількість людських  і матеріальних втрат.

«Священна ліга» — антитурецька коаліція країн Австрії, Польщі, Венеції, Московська держава та ін.

Священна Римська імперія – держава, започаткована Оттоном І, до якої, окрім Німеччини, входили Північна Італія та Баварія.

Сейм (польск.) — назва станово-представницького органу влади.

Сеньйор – старший; людина, що володіє винятковим правом власності на землюю.

Сепаратизм — прагнення до відособлення, що проявляється, як правило, у національних меншину багатонаціональних державах і спрямоване на відокремлення й створення самостійних держав або національно - державних автономій.

Сепаратний мир – мирна угода (мирний договір), укладена з одним противником з воюючого блоку без відома або згоди слюзників. Як правило, одна зі сторін, яка уклала такий договір, зазнає суттєвих матеріальних збитків та територіальних втрат.

Серв – особисто залежні селяни.

Середні віки – епоха всесвітньої історії, що охоплює період з V по XV ст.

Символізм — напрям у мистецтві, перш за все в літературі, живописі, музиці, для якого характерні «зримі образи», недомовленість, пошук Вічної краси (М. Врубель, А. Скрябін, М. Чюрльоніс).

Синод — збір.

Сипаї—турецький архітектор, створив безліч будівель, у тому числі 80 мечетей.

Скальди – норвезькі та ісландські співаки, поети й воїни.

Слов'янофіли - представники одного з напрямків російської гро­мадської думки середини XIX сторіччя, що обстоювали принципово відмінний-від західноєвропейського шлях розвитку Росії (патріар­хальність, консерватизм, православ'я).

Смальта – шматочки кольорового непрозорого скла, з яких конфедерації вільних профспілок. Вимоги збільшення заробітної плати і політичних свобод принесли «Солідарності» широку полі­тичну підтримку. У 1981 р. діяльність організації була заборонена, проте профспілка продовжувала функціонувати нелегально. У 1989 р. «Солідарність» відновила легальну діяльність, її представники увійшли до складу уряду.

Соціал-демократія - ідеологічна й політична течія, що виступає за здійснення ідей демократичного соціалізму у всіх сферах життя суспільства.

Соціал-демократія — ідейно-політична течія, що спирається на ідеї складалася мозаїка.

«Солідарність» — незалежне польське профспілкове об'єднання в Польщі. Засноване в 1980 р. Керівником до 1990 р. був Лех Валенса. Входить до Міжнародної соціальної справедливості, свободи і рівності, демократичного перетво­рення суспільства наприкінці XX ст. Для переважної більшості соціал-демократичних партій характерними є такі ознаки: висування концепції демократичного соціалізму; встановлення міцних, стійких зв'язків з проф­спілковим рухом; дотримання принципу політичного консенсусу при розв'язанні різних проблем; визнання пріоритету соціальної мети над економічною.

Соціальний - громадський, що стосується життя суспільства, суспіль-ноголаду.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — міждержавне об'єднання, утворене Білорусією, Росією й Україною 8 грудня 1991 р. у Мінську з метою забезпечення співробітництва в іноземній і торговельній політиці, а також в гуманітарних і культурних галузях. Держави Прибалтики відмовилися від вступу в СНД; 21 грудня 1991 р. до договору приєдналися Азербайджан, Казахстан, Киргизія, Молдавія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, піз­ніше до СНД приєдналася Грузія. В 1993 р. прийнято Статут СНД; органи СНД: Рада глав держав, Рада глав урядів, Рада міністрів закордонних справ, Міждержавна економічна рада, Міжпарламентська асамблея з центром у Санкт-Петербурзі, Координаційно-консультативний комітет (постійно діючий орган).

Стагнація - застій в економіці, виробництві, торгівлі.

Сталевий пакт — договір про політичну та військову співпрацю строком на 10 років, підписаний А. Гітлером і Б. Муссоліні 22 травня 1939 р.

Стани — групи населення країни, кожна з яких відрізнялася своїми певни­ми правами та обов'язками в суспільстві. Класичний приклад — Франція. Тут «перший» стан (духівництво) та «другий» (дворянство) — привілейовані («не-підподатні» — не сплачували податки або користувалися пільгами) та «третій» стан (селянство, буржуазія та ін.) — «податні» (сплачували податки).

Станово-представницька монархія — форма феодальної держави, за якої ко­ролівська влада поєднувалася зі зборами представників станів. Ці збори володіли дорадчими, а іноді й законодавчими правами. Станово-представницька монар­хія була звичайною формою держави в Європі після того, як утворилися стани (парламент в Англії з 1265 р., Генеральні штати у Франції з 1302 р., сейм у Польщі з XIV ст., Земський собор у Московському царстві з середини XVI ст. та ін.).

Статус-кво – в міжнародному праві положення, які існують на певний момент.

Стихія (гр. — елемент) — явище, що виявляє себе як нічим не стримувана сила.

Субкультура —. це модель поведінки, спосіб життя й мислення певної групи людей, що відрізняється від загальноприйнятих норм у даному суспільстві. Бувають молодіжні, релігійні, етнічні й інші субкультури.

Судетська область — район на півночі Богемії, що межував з Німеччиною. Після розпаду Австро-Угорщини за Сен-Жерменським договором 1919 р. відійшла Чехословаччині. Значну частину населення області становили німці. Це дало підставу Гітлерові вимагати передачі області Німеччині. Після Мюнхенської угоди 1938 р. Судетська областьівідійшладо Німеччини.

Сулейман І (1495-1566, 1520) — названий турками Законодавець за створен­ня зводу законів, європейці надали йому титул Прекрасний.

Султан – титул мусульманського світського правителя.

Схоластика -  панівний напрям у середньовічній філософії, представники якої за допомогою філософських положень обґрунтували основні засади богословя.

Сьогун - титул військово-феодальних правителів Японії в 1192— 1867 рр., за яких імператорську династію було позбавлено реальної влади.

Сюрреалізм — культурна течія, що зародилася у 1920—30-і рр., згідно з якою художник, поет, письменник— це бог-творець, що створює власний світ — надреальність (сюрреальність). Вона непідвладна законам розвитку звичайного світу, часу і простору, вона ірраціональна, символічна, фантастична. Найбільш відомий сюрреаліст — художник С.Далі.

Т

Таборити – повстанці в Чехії. Їхній табір знаходився на горі Табір, звідси і назва.

Тамплієри – орден лицарів – храмовників. Носили білі плащі з червоним хрестом.

Тевтони – орден лицарів, що об’єднував вихідців з Німеччини. Носили білі плащі з чорним хрестом.

Термідоріанський переворот - контрреволюційний переворот 27 -28 липня 1794 р. (9 термідора 2 року за республіканським календарем) у Франції, внаслідок якого було повалено якобінську диктатуру.

Тероризм —  1) здійснення політичної боротьби засобами залякування, насильства, навіть удаючись до фізичної розправи з політичними противни­ками; 2) дестабілізація суспільства, державно-політичного ладу шляхом систе­матичного насильства і залякування, політичних убивств, провокацій.

Тетчеризм — неоконсервативна соціально-економічна програма урядів Великої Британії, основу якої становлять положення економічного лібералізму про обмеження регулюючої функції держави й посилення ролі ринкових механізмів. Назва походить від імені прем'єр-міністра М. Тетчер (1979-1990). Політика тетчеризму характеризується: створенням найсприятливіших умов для розвитку приватного бізнесу, боротьбою з інфляцією; курсом на повну ліквідацію державного сектора в економіці (денаціоналізацію); скороченням до мінімуму державних витрат на промисловість, комунальне і шляхове будівництво, освіту, охорону здоров'я, науку й культуру; наступом на профспілковий рух.

Тред-юніони — професійні спілки Великої Британії та деяких інших країн (США, Австралії, Нової Зеландії).Альтернативи розвитку СРСР у роки повоєнної відбудови.

Технічний прогрес — розвиток техніки й винахідництва.

Тиран — правитель, що діє свавіллям і насильством; жорстока людана, мучитель.

Тисяцький – людина, що очолювала міське ополчення («тисячу»).

Титан (гр.) — людина виняткового духу, розуму, таланту та ін.

Тімар — земельний подарунок за військову службу.

Товар - продукт праці, вироблений на продаж, який має вартість і спо­живчу вартість; предмет торгівлі.

Торі - англійська політична партія. Виникла наприкінці 70-х - на по­чатку 80-х років XVII сторіччя. В середині XIX сторіччя на основі партії торі склалася Консервативна партія Великої Британії, членів якої, за традицією, називають торі.

Тоталітаризм — диктаторський терористичний режим, що формується на основі однопар­тійної системи, спирається на масо­вий рух при концентрації влади в руках його лідерів, характеризується повним (тотальним) контролем влади над суспільством,

Трагедія (гр.) — драматичний твір, що зображує вкрай гострі життєві конфлікти.

Традиція — звичай, порядок, правила поведінки, що переходять з покоління у покоління.

Тред-юніони – назва англійських професійних спілок робітників за певними професіями (гірники, транспортні робітники, металурги та ін.), які діяли на підприємствах. Обєднувалися з 1921р. в Генеральну Раду британський тред-юніонів і виступали за захист прав та інтересів робітників.

Третій рейх — назва націонал-соціалістичної держави в Німеччині у 1933 - 1945 рр. Згідно з доктриною нацизму, Першим рейхом була Священна Римська імперія (962-1806), Другим — Німецька імперія (1871-1918).

Троїстий союз – військово-політичний блок, сформований у 1879-1882 рр. державами Австро-Угорщиною, Італією та Німеччиною, спрямований на початку ХХ ст. проти Антанти.

Турнір – військові змагання лицарів.

У

Ультиматум – категоричні вимоги, які містять погрозу, висунуті однією державою іншій. Ультиматум містить певні терміни виконання вимог під загрозою застосування заходів впливу.

Університет – вищий навчальний заклад у середньовічній Європі.

Унітаризм, унітарність - форма державного устрою, яка не передба­чає наявності в складі держави (на відміну від федералізму) якихось феде­ративних одиниць (штатів, земель).

Уотергейт — великий політичний скандал в адміністрації президента США; політичний скандал великого масштабу, особливо пов'язаний зі спробою приховати невигідні факти або протизаконні дії. Походить від на­зви готелю у Вашингтоні, де у 1972 р. перебував передвиборчий штаб Демократичної партії і де були розміщені підслуховуючі прилади, через що президент-республіканець Р. Ніксон був вимушений піти у відставку в 1974 р.

Урбанізація (від лат. игЬапиз — міський) — зосередження промис­ловості й населення у великих містах, процес зростання ролі міст у житті суспільства.

Уряд - вищий виконавчий і розпорядницький орган державної влади в країні, очолюваний, як правило, прем'єр-міністром.

Утопічний - незбутній, нездійсненний, ілюзорний, фантастичний.

Утопія - позначення ідеального, недосяжного суспільного ладу, держави. Фельяни - політичне угруповання часів Французької революції (назва за місцем засідань політичного клубу фельянів у Парижі). Об'єднували велику буржуазію й ліберальне дворянство, що виступали за конституцій­ну монархію.

Ф

«Фаланга» — права партія в Іспанії, заснована у 1933 р. сином Мігеля Прімо-де-Рівери. У 1937 р. «Фаланга» об'єдналася з іншими группами в організацію «Іспанська фаланга традиціоналістів і хунт націонал-синдикалістського наступу», стала єдиною легальною політичною партією в період диктатури Ф. Франко.

Фабрика — крупне промислове підприємство, засноване на використанні машинного виробництва.

Фаворит — 1) улюбленець; 2) особа, якій протегує могутня або впливова людина.

Факторія — торговельне поселення за межами метрополії.

Фанатизм — пристрасна відданість своїм віруванням, поєднана  крайнім неприйняттям чужих поглядів.

Фармакологія — наука про дію ліків на організм.

Фатехпур-Сикрі — град небесний.

Федеральна держава — союзна держава, кожна частина якої зберігає деякі власні державні права.

Федерація - одна з форм державного устрою, за якої кілька державних утворень об'єднуються в одну союзну державу за збереження власної дер­жавної структури й суверенітету.

Фельдмаршал — вищий військовий чин у деяких арміях.

Фемінізм - рух за рівноп­равність жінок, заснований на ідеї рівності статей.

Феод — земельне володіння, подароване сеньйором своєму васалу.

Феодал — власник феода.

Феодалізм - термін "феодалізм" виник перед Французькою револю­цією кінця XVIII століття на позначення "старого ладу" (абсолютної мо­нархії, панування дворянства). У марксизмі феодалізм розглядався як соціально-економ&на формація, що передує капіталізмові.

Феодальний маєток — велике земельне господарство, що належить феодалу, основний дохід якому приносить земля, на якій працюють залежні від феодаста-землевласника селяни-землероби.

Феодальні відносини — загальногосподарські зв'язки між людьми, які перед­бачають васальні (службові) стосунки між умовними власниками землі (феодів) і право феодалів на оброк й панщину від залежних селян.

Фермер — заможний селянин, що володіє фермою та власним господарством.

Філологія — наука про мову та літературу.

Філософія — наука про закони розвитку природи та суспільства.

Фільварк (хутір) — польське найменування товарного поміщицького госпо­дарства (панської запашки), в якому використовувалася примусова праця за­лежних селян.

Фовізм (дикий) — напрям у мистецтві початку XX ст., характерною межею є живопис «без правил», не враховуються світотінь, об'єм і перспектива. Спостерігаються яскраві «дикі поєднання» фарб (А. Матісс, А. Дерен, А. Марці).

Форт — замкнене військове зміцнення (самостійне або в складі фортеці).

Франки – германський племінний союз. Назва «франки» перекладається як «вільні», «відважні».

Фрегат — трищогловий військовий корабель, другий за величиною після лін­кора; мав 2 батарейні палуби (до 60 гармат); за швидкістю перевершував лінкор.

Фреска (іт.) — розпис стін водяними фарбами по свіжій штукатурці.

Фултонська промова — 5 березня 1946 р. У. Черчілль в присутності президента США Г. Трумена вьіступив у Фултоні (штат Міссурі, США) з промовою, в якій містився заклик до створення військововполітичного союзу  Великої Британії та США, спрямованого проти радянської гегемонії та встановлення комуністичної системи в країнах Східної Європи.

Функція, функціонування — діяльність.

Фундаменталізм релігійний — надзвичайно консервативні суспільно-політичні рухи, що рішуче вимагають повернення до витоків («фундаменту») релігій — ісламу або інше і перебудови на їх основі всього життя суспільства. Сучасний різновид тоталітаризму.

Футуризм— творчий стиль, що виник на початку XX ст. в Італії. Уособлював ідеалізовану індустріальну епоху; претендував на створення культури майбутнього; закликав до руйнування «старого світу», його пам'ятників; оспівував війну, насильство; футуристи мріяли й про нову расу людей (художники У. Боччоні, К. Карр, Л. Руссоло, поет В. Маяковський). Засновником футуризму був італійський письменник Ф. Марінетті.

Х

Хадж – паломництво мусульман до святих місць.

Хаджі Халіфі — турецький історик і географ.

Хіджра – рік переселення Мухаммеда з Мекки, початок мусульманського літочислення.

Хінді — основна мова Індостану.

«Холодна війна» - надзвичайно гостре політичне, ідеологічне, військове та економічне протистояння двох військово-політичних блоків (НАТО та ОВД) і двох наддержав (США та СРСР) у повоєнний період, яке, однак, не вилилось у справжню («гарячу») війну між ними.

Холокост — переслідування й масове знищення євреїв нацистами в Німеччині та на захоплених територіях протягом Другої світової війни.

«Хортизм» — режим М. Хорті в Угорщині з 1920 по 1944 рік. Поєднував у собі авторитаризм, диктатуру та елементи парламентської демократії. Спирався на систему легальних і таємних союзів, товариств.

Хунта — 1) назва громадсько-політичних об'єднань в іспаномовних країнах (Іспанія та більшість країн Латинської Америки); 2) хунта військо­ва — військові союзи й організації, які приходять до влади шляхом військо­вих переворотів (путчів) і встановлюють, як правило, режим військової диктатури (наприклад у Чілі, 1973).

Ц

Ценз — фіксована грошова платня за землю.

Цензура - система державного нагляду за друком та іншими засобами масової інформації.

Централізована держава – держава, в якій визначається єдина влада короля, єдині закони, органи управління, існують єдині податки та постійна армія.

Цивілізація (від лат. смііз -вихований, гідний, цивільний) — су­купність (система) політичних, еконо­мічних, соціальних та духовно-мораль­них засобів, за допомогою яких суспільство традиційно забезпечує свою життєдіяльність і внутрішню ус­таленість. У сучасному світі розріз­няють індійську (індо-буддійську), китайську, японську, ісламську, захі­дну, латиноамериканську, євразійську (слов'яно—православну) цивілізації.

Центризм - політична позиція, проміжне середнє становище між крайніми політичними платформами, поглядами.

Ч

«14 пунктів» - программа завершення Першої світової війни та повоєнного облаштування світу, оприлюднена в січні 1918 р. президентом США ВУдро Вільсоном, що передбачала якісно нові принципи міжнародних відносин: відкриті мирні договори, відмова від таємної дипломатії, скорочення озброєнь, врегулювання колоніальних суперечок, створення міжнародної організації Ліги Націй та ін.

Чартизм - демократичний рух англійських робітників у 30—50-і рр. XIX ст. Свої вимоги чартисти виклали у вигляді законопроекту. У1840 р. засновано Національну чартистську асоціацію - першу масову робітничу партію. Визначальною вимогою в чартизмі була боротьба за реформування виборчої системи в країні.

Чернечий орден – обєднання монастирів, чиї статути та порядки були однаковими.

Четверний союз – військово-політичний союз, який сформувався з Автро-Угорщини, Німеччини, Туреччини, Болгарії в роки Першої світової війни та протистояв Антанті.

Ш

Шаріат – зведення мусульманських правил.

Шейх – титул правителів князівств та племен кочових племен в Аравії; глава мусульманської секти, проповідник.

Шериф – королівський урядовець, що керує графством.

Шляхтичі — стан польсько-литовських лицарів-дворян.

Шовінізм - агресивна форма націоналізму, проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам інших націй, національна пиха, розпалення національної ворожнечі й ненависті (за ім'ям капрала наполеонівської армії Н. Шовена, який пустив у світ фразу: "Французи кращі за всіх, усі гірші за французів").

Штат — невелика адміністративно-територіальна одиниця у складі деяких держав, має свої закони.

Штатгальтер -— намісник Голландії.

Щ

«Щитові гроші» - податок на утримання найманого війська в Англії.

Ю

Юнкер — дворянин-землевласник у Німеччині.

Я

Ядерний клуб - умовне позначення сукупності держав - володарів ядерної зброї. Сьогодні це США, Росія, Китай, Великобританія, Франція, Індія, Пакистан,

Якобінці - представники політичної течії в період Французької революції, що виражали інтереси революційно-демократичної буржуазії, яка виступала разом із селянством. Назва - за місцем засідання, залом колиш­ньої бібліотеки монастиря Св. Якова. В ході революції запровадили диктаторський режим.

Яничари — гвардія султана.

Ярли – знатні землевласники у Скандинавських странах.